Памятки

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 22.07.2010

Пам’ятка

«ЩО РОБИТИ ПРИ УКУСІ БДЖІЛ, ОС?»

В останній час збільшилась кількість людей, які звертаються за медичною допомогою після укусу бджоли або оси, так що ця проблема сьогодні дуже актуальна.
Бджоли нападають на людину виключно в цілях самозахисту. Потерпілому необхідно витягти з рани жало, щоб менше отрути попало в кров. На відміну від бджіл, оси після нападу не вмирають. Найбільш небезпечні укуси шершнів і джмелів - представників найбільшого роду ос. Вони боляче вжалюють, а їх отрута - сильний алерген. До того ж під час укусу самка комахи відкладає під шкіру людини личинку, яка викликає запалення.
Для здорової людини укус комахи безпечний, але є категорія людей, яким слід уникати нападу ос. Це, в першу чергу, алергіки і астматики. Отрута оси на деяких людей діє як найсильніший алерген. Має значення і місце укусу. Якщо він потрапив в область грудної клітини, живота, а також в голову, наслідки можуть бути більш важкими, ніж при укусі в ногу або руку. Дуже небезпечні укуси в область ротової порожнини. Це може відбутися якщо ви відкусили, наприклад, яблуко або шматочок кавуна, на якому сиділа оса. Такий укус часто призводить до набряку дихальних шляхів і смерті від задишки.

Як же захистити себе від укусів бджіл, ос?

Ми приваблюємо до себе бджіл не тільки солодощами і фруктами, але й ... одягом. Бджолам подобаються яскраві кольори, а також квітчастий візерунок. Осам подобаються гнилі фрукти, солодкі страви і напої. Не допускайте, щоб вдома псувались продукти, відро для сміття завжди тримайте закритим. Якщо поблизу з'явились бджоли або оси, уникайте різких рухів - предмет, який повільно рухається, непомітний для комах і не провокує їх.
Не ходіть босоніж або у відкритому взутті по траві, будьте пильні біля кущів, які квітнуть. Перед тим як понюхати букет, переконайтесь, що на квітах немає комах.
Приваблює ос і бджіл різкий запах поту і квіткова косметика. Щоб не подразнювати комах, намагайтесь пахнути літом нейтрально. Вікна вдома відчиняйте з заходом сонця, коли всі бджоли і оси повернулись до своїх гнізд.

Перша допомога при укусі бджоли, оси.

В першу чергу постарайтесь вилучити отруту із ранки, потім охолодіть ужалене місце, прикладіть примочку з розчином солі або соди (десертна ложка на півсклянки води). Навколо ранки можна нанести гормональну мазь або антигістамінний гель. Прийміть антигістамінний засіб, а також глюконат кальцію (по одній таблетці чотири рази на день).
Дехто рекомендує відразу після ужалення натерти ранку часником, цибулею або петрушкою - це допоможе позбавитись набряку.
Якщо в укушеного розвивається набряк лицевих тканин, бронхоспазм, прискорюється серцебиття, з'являються судоми, біль у попереку, суглобах, області серця, слід негайно викликати “швидку допомогу ”.

Пам’ятка
«ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ НА СОНЦІ»

З давніх–давен люди вважають, що сонячне світло – цілитель людини. Під впливом сонячної енергії ативізуються найважливіші процеси в організмі людини, підтримується життєвий тонус, підвищується обмін речовин, активізуються функції залоз внутрішньої секреції, заспокоюється нервова система, встановлюється вітаміний баланс всього організму.
Проте, тривале перебування під пекучими промінями сонця може викликати кволість, апатію, погіршення роботи серця, інших органів.
Варто нагадати, що на сонці, як правило, загострюються всі шкірні захворювання: екзема, кропивниця, може навіть спалахнути червона вовчанка.

Тому, щоб відпочинок приніс тільки приємні спогади, запам’ятайте ці елементарні правила.

При перебуванні на сонці, дуже важливо помірно збільшувати дозу опромінення.
Пам’ятайте! Найбільш корисне вранішнє сонце.
В перший день достатньо побути на сонці всього декілька хвилин: 3-5 хвилин на півдні, і 10-15 в центральних районах.
Уникайте знаходження на відкритому сонці з 11.00 до 15.00, коли сонце є самим активним.
Термін перебування на сонці до 30-60 хвилин потрібно збільшувати поступово та бажано у вранішній чи полуденний час.
Краще за все загорати під тентом, на березі водоймища, від дзеркала якого відбиваються сонячні промені.
Крім сонцезахисних кремів не забувайте про головні убори, футболки та сонцезахисні окуляри.
На деякий час потрібно прикривати особливо вразливі ділянки тіла: верхню частину лоба, ніс, лопатки, стегна, впадини під колінами.
Постійно користуйтесься сонце-захисними засобами, особливо після перебування у воді.
Протипоказано засмагати при злоякісних пухлинах, туберкульозі легенів у тяжкій формі, захворюваннях центральної нервової системи, гіпертонічній хворобі, гострих інфекціях, хворобах печінки та нирок, цукровому діабеті, порушеннях мозкового кровообігу, атеросклерозі, кардіосклерозі.

Допомога при сонячних опіках

Головне – уникайте подразнення, не мийте водою запалені місця та відразу перейдіть у тінь.
На обпечені місця можна прикладати на 15-20 хвилин шматочки огірка, кавуна, помідора, ріпи, листок звичайного подорожника (попередньо сполоснути і розім’яти).
Допомагають також холодні примочки з молока, кефіру, холодного міцного чаю, сметани.
При сонячних опіках допомагають лимонний сік, сік свіжого огірка або капусти. Можна використовувати примочки із настою м’яти, череди, ромашки.
При перегрівання на сонці може виникнути тепловий удар. Його перші ознаки - загальна слабкість, сонливість, апатія, важкість у ногах, запаморочення, нудота, головний біль, потемніння в очах. Іноді виникають судоми і втрата свідомості. Спостерігається прискорене дихання, частий пульс, обличчя сильно червоніє.
Для надання допомоги постраждалому його потрібно негайно перенести в прохолодне місце, зняти з нього зайвий одяг, забезпечити йому цілковитий спокій і якомога швидше викликати лікаря.
Треба бути вкрай обережними, перебуваючи на спеці з дітьми.

Допомога внаслідок теплового удару

Потрібно негайно перенести людину в прохолодне місце, зняти з неї зайвий одяг, забезпечити їй цілковитий спокій, посадити так, щоб голова була вище тулуба. На лоб покласти змочений холодною водою рушник або грілку з льодом.
Потрібно якомога більше давати пити особливо фруктових або овочевих відварів, солодкого чаю. Можна дати димедрол, супрастін, тавегіл (дітям 1/3, 1/2 пігулки, в залежності від віку).
Отже, сонце може бути другом, якщо правильно використовувати його дари. Головне, як і у всьому, – знати міру і пам’ятати та виконувати елементарні правила сонячної безпеки.

Пам’ятку підготувала
методист курсів цивільної оборони міста Києва
Наконечна Олена Вікторівна

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -12.07.2010

Термічні опіки

Необережна поведінка з багаттям, туристським примусом, похідною газовою кухнею, перекидання посуду з гарячою їжею і обварювання окропом або парою - досить розповсюджені причини травм у подорожах.
Профілактика термічних опіків.
Для запобігання травм, пов'язаних з опіками, треба керуватися наступними правилами. Чергові біля багаття повинні мати на собі довгі штани, взуття і рукавиці; вогнищеві рогульки, поперечина або трос для підвіски відер повинні бути безумовно надійними; готову гарячу їжу варто відставляти тільки в те місце, де на неї не можуть наступити люди; узимку посуд з гарячою їжею не рекомендується ставити в сніг, тому що при його таненні вона легко перекидається; біля багаття необхідно користуватися довгими ополониками; треба уникати іскристих дров; не допускати ігор і розваг з вогнем.
Щоб запобігти перекиданню посуду з гарячою їжею при використанні примусів (особливо при готуванні їжі в наметі), а також скоротити витрату бензину, можна самостійно виготовити похідну кухню.
Кухня складається зі складної рами, виготовленої з дюралевого куточка, до якої зверху прикріплений металевий аркуш із отворами під каструлі. Під ними на дюралевій або іншій підставці розміщаються примуси. Рама з боків закривається кварцовою (тонкою азбестовою) тканиною, що прикріплюється по периметрі аркуша так, щоб забезпечувався доступ до примусів і кришок каструль.
Перша допомога при термічних опіках .
При опіку полум'ям перш за все треба погасити на потерпілому палаючий одяг (огорнувши палаючого щільною тканиною, зануривши його у воду, закидуючи снігом) і швидко зняти його. При опіку окропом або гарячою їжею також необхідно швидко звільнитися від одягу, просоченого гарячою рідиною.
При невеликих опіках рекомендується протерти рану тампоном, змоченим перекисом водню, потім накласти пов'язку зі стерильного бинта, змоченого в розчині марганцевокислого калію або питної соди. Наступне лікування локальних опіків I-II ступеня в похідних умовах полягає в змазуванні обпалених ділянок шкіри стрептоцидною (синтоміциновою) емульсією або маззю Вишневського. Після виходу туристів у населені місця треба звернутися до лікаря.
При опіках значних поверхонь тіла або глибокій поразці тканин (III-IV ступеня) потерпілого необхідно терміново транспортувати в найближчий медпункт. З пов'язок припустима лише стерильна. Якщо опік торкнувся ділянок шкіри поблизу суглобів, то перед транспортуванням на кінцівку накладається шина з підручних матеріалів.
Крім того, потерпілому рекомендується прийняти усередину, а ще краще зробити ін'єкцію з болезаспокійливих і серцевих засобів - морфіну, пантопону, камфори; ввести підшкірно протиправцеву сироватку. Дозування ліків наведене в розділі «Похідна аптечка». При відсутності ліків до втручання лікаря можна давати постраждалому міцний солодкий чай.
При наданні першої долікарської допомоги при опіках не слід робити нічого, що могло б утруднити наступне лікування. Не можна відривати ділянки, що пристали до обпаленої шкіри, одягу; відкривати на шкірі міхури; самостійно змазувати поверхню опіку жирами або оліями; застосовувати такі «народні засоби», як павутина або сеча. Все це може викликати забруднення рани або збільшити ушкодження тканин.

Кавуни – це наші друзі, але друзів теж потрібно вміти вибирати!

Пам’ятайте:

♦Не можна купувати кавун, який тривалий час очікував на свого покупця. Саме за таких умов нітрати, навіть якщо вони в нормі, переходять у нітрити. Упродовж тривалого часу зберігання кавуна вміст нітриту в ньому збільшується в декілька разів.
♦Перехід від «хвостика» до кавуна повинен виглядати як «сухий ґудзик». Відірваний «хвостик» - ознака тривалого зберігання і транспортування. Бажано, щоб кавун був із невеликою жовтою плямою – місцем, яким він стикався із землею, а значить, дозрівав сам.
♦Не беріть кавуни з тріщинами і вм'ятинами (щоб уникнути ураження мікробами) та ділянками, що підгнили (можливо, саме туди вводилась селітра). Якщо в м'якоті кавуна Ви виявили жовті ущільнення і прожилки - відкладайте його вбік.
♦Не дозволяйте продавцеві вирізувати на пробу шматочок кавуна: шкірка завжди брудна, як і ніж. Мікроорганізми обов'язково потрапляють у соковиту м'якоть і починають бурхливо розмножуватися, що призводить до кишкового захворювання. Так можна «підхопити» сальмонельоз і черевний тиф.
♦Кавун слід мити перед вживанням!
♦Не купуйте розрізані кавуни, загорнуті в поліетиленові плівки. Плівка створює парниковий ефект, унаслідок чого відбувається ще бурхливіше розмноження хвороботворних бактерій.
♦Вибирайте кавуни середніх розмірів (5 - 7 кг). Якщо передбачається ласувати кавунами у великій компанії, краще узяти декілька середніх, аніж одного смугастого монстра.
♦У кавунах нітрати накопичуються в шкірці і прилеглій до неї незрілій частині завтовшки до 3 см. Тому дитину краще нагодувати тією частиною, яка ближче до серцевини. Для малюка 2—3-х років досить 80 - 100 г, для дитини 4 — 5-ти років - 100 — 150 г.

Перша допомога у випадку ДТП !

Що робити до появи лікаря?

•   Зберігати спокій.
•   Викликати швидку.
•   Вийняти постраждалого, якщо це необхідно - із середовища, що загрожує його життю.
•   Перенести постраждалого - якщо це йому не нашкодить - в безпечне місце ;
•   Провести зовнішній огляд потерпілого: позиції в якій знаходиться постраждалий, форму і вид його голови, кінцівок , рухів грудної клітини, можливих опіків ознак зовнішнього чи внутрішнього крововиливу, симптомів травматичного шоку ( холодний піт, швидкий, або слабо відчутний пульс).
•   Вимірювання пульсу на зовнішній артерії шиї.
•   Вимірювання пульсу на артерії руки.
•   Сама безпечна поза: на твердому місці, з легко піднятою головою. Це одна з найкращих позицій у випадку перелому хребців поясниці або грудної клітини.
•   Замотати постраждалого покривалом.

Штучне дихання!

•   Стати на коліна біля голови постраждалого підняти його затилок і відкинути його голову далеко назад, одночасно притримуючи нижню щелепу. Лівою рукою зажати ніздрі, ротом вдути повітря безпосередньо або через марлю, платок і рахувати: 21, 22,23, 24 - потім глибоко набрати повітря і повторити дію.
•   В цій позиції рятувальник відпускає ніздрі постраждалого, прикладає вухо до його носа, щоб визначити чи видихає він повітря.
•   Спостерігати за рухом грудної клітини.
•   Видих теж продовжується біля 4-х секунд (рахувати з 21 до 24).
•   Дихальні цикли повторяти в ритмі 12 разів на хвилину.
•   Новонароджені і малі діти - біля 20 разів.
•   Штучне дихання почати робити якнайшвидше. Поки не буде професійної допомоги чи доки не відновиться дихання та кровообіг.
•   Оцінка ефективності: зіниці - широкі, починають звужуватись і реагувати на світло.
•   Пульс з'являється ( той, що контролюється на шийній артерії).

Масаж серця!

•   Симптоми зупинки серця: втрата пульсу на великих артеріях, сильна блідість чи синюшність тіла, слабкість м'язів.
•   При швидкій зупинці серця в перші 60 секунд не має місця гіпоксемія (киснева недостатність). В такому випадку досить не занадто сильного подразника ( перед сердечний поштовх): при підняти кулак на висот у 20 см над половиною довжини грудної клітини. Вдарити кулаком раз. Якщо це не допомагає приступити до масажу серця:
•      Постраждалий лежить на твердому місці. Стати на коліна щонайближче до постраждалого. Знайти мечоподібний відросток грудної клітини. Прикласти ліву долоню на відстані біля 3 см. від відростку в напрямку шиї. Праву долоню покласти на ліву, плечі перенести над постраждалим. Своєю вагою ритмічно нажимати грудну клітину , одночасно застосовуючи штучне дихання.
•   Провести протягом 1 хв. біля 60 нажимань на грудну клітину і 10 дихальних циклів.
•   Нажимаючи грудну клітину швидко рахувати: 1і, 2 і, 3 і, 4 і, 5 (повторяти 3 рази).
•   Зробити методом рот в рот 2 швидкі видихи.
•   Повторяти дії.

Рани

•   Кожна рана може бути джерелом інфекції.
•   Рани не слід вимивати, торкатися пальцями, посипати дезінфікуючими засобами.
•   Не слід ліквідовувати з рани тіла іншого походження. Вони можуть зупиняти кровотечу.
•   Фіксація місця навколо рани завжди являється корисною, слід це зробити якщо лише є така можливість.
•   Слід дезінфікувати лише місце навколо рани. Неможна наклад ати вати безпосередньо на рану, так як це сприяє приклеєною до рани.

Кровотечі

•   Кровотечі слід зупиняти шляхом зажимання місця кровотечі.
•   Пов'язка що здавлює складається із шару, що захищає рану, твердого предмету (напр. кубика завернутого в марлю) і шару, що давить (бинт, тканина).
•   Зупиняючи кровотечу пов'язкою можна пошкодити нерви. Не робіть її біля ліктя, коліна та суглобів. Нажим біля гомілки може викликати сильні набряки.
•   У випадку дуже сильної кровотечі, яку неможливо призупинити, слід розмістити давлючу пов'язку вище рани. Це дуже небезпечно. Застосовувати лише у випадку кровотечі, що загрожує життю.
Написати на листку час коли була накладена давлюча пов'язка.
Терміново викликати лікаря.
Не знімати і не послаблювати пов'язку. Це загрожує кровотечею і шоком!

Переломи

Ознаки перелому:
   - сильний біль, що посилюється при спробі руху, деформація в місці перелому чи всієї кінцівки.

•   Перелом слід зафіксувати на місці випадку - якщо це можливо - без переміщення потерпілого.
•   Не вправляйте кістки - це зробить лікар!.
•   В кінцівці, що переломилася слід зафіксувати два сусідні сустави.
•   Фіксувати можна за допомогою дощечок, палок, вугільного платка і т. п.
•   В відкритому переломі слід захистити рану стерильною пов'язкою. Потім фіксувати переламану кінцівку.
•   У випадку перелому хребта, фіксувати все тіло за допомогою носилок, наприклад - широка дошка, двері...

Матеріал підготовлено:
методистом методичного кабінету
– Шпонтак Інною Михайлівною
67-33-96 ( моб. 0-50-95-67-498).

НМЦ ЦЗ та БЖД Київської області - 12.07.2010

Пам’ятай!

Щороку мухи інфікують десятки тисяч людей найрізноманітнішими захворюваннями.
    Самка мухи відкладає через кожні два – чотири дні сто – сто п’ятдесят яєць.
Припустімо, що всі її нащадки залишаються жити тоді їх число до кінця літа, перевищить     п’ять мільйонів! Ще одна цікава цифра. Сімдесят мух важать один грам, а потомство однієї мухи за період активного розвитку – 80 тисяч тонн.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
    Механічним шляхом мухи переносять     цисти дизентерійної амеби і яйця глистів збудників таких бактеріальних кишковихінфекцій як холера, черевний тиф, паратиф В, дизентерію, а також туберкульозну паличку, спори сибірської виразки.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Мухи є досить небезпечні комахи і шкоду, яку вони заподіють людям, важко переоцінити.
Способи боротьби.
1. Хімічний метод дезинсекції.
2. Біологічний метод.
3. Механічний метод.

Як захиститися від кліща?

Кліщі є носіями збудників кліщового енцефаліту - важкого захворювання, що уражає центральну нервову систему .
У весняно - літній період настає найбільша активність кліщів.
Для попередження цього захворювання необхідно дотримуватися найпростіших запобіжних правил.

Пам’ятайте!

1.   Одяг повинен надійно закривати тіло.
2.   Комір і манжети одягу можна змастити камфорною олією.
3.   Вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом .
4.   Можна застосовувати засоби відлякування комах, крем     „Тайга” , лосьйон „Ангара” , аерозоль „ Дета”.

Будьте уважні!

Повернувшись з лісу, необхідно ретельно оглянути одяг і тіло. Особливо: голову, шию, відкриті ділянки шкіри.
Перша допомога
1.   Кліщів, що присмокталися, треба видалити, для чого шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином.
2.   Ранку необхідно змазати розчином йоду.
3.   Якщо при видаленні кліща голівка його відірвалася і залишилася в товщі шкіри, потрібно негайно звернутися в медичну установу для видалення голівки, введення гамма – глобуліну і подальшого спостереження

Будьте обережними на воді!

За оперативними даними МНС України у 2008 р. в Україні потонуло 931 особа, із них – 102 дитини. Врятовано – 266 осіб.

За оперативними даними МНС України за перший квартал 2009 р. потонуло 192 особи, із них – 15 дітей. Врятовано – 257 осіб.
Протягом першого півріччя 2009 р. у Київській області вода забрала 46 чоловік, а за аналогічний період 2010р. – 19 чоловік. Зменшення загибелі людей на воді відбулося завдяки налагодженій інформаційно-пропагандистській роботі Київської обласної служби порятунку.
Усім відомо, що вода – чудодійний засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією.
Як уникнути трагедії на воді:
1.    Правильний вибір і обладнання місць для купання.
2.    Навчання дорослих і дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах.
3.    Постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих!
4.    Купатися у світлу частину доби, у спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18°, повітря не нижче +24°.
5.    Уникайте води зі швидкою течією.
6.    Купатися краще там, де є рятувальні служби.

7.    Особливо слідкуйте за дітьми, їхня поведінка у воді непередбачувана.
8.    Переохолодження – головна причина трагічних випадків.
На морі.
1.    Зважайте на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду.
2.    Не намагайтеся плисти проти хвилі.
3.    Не запливайте за буйки!

Основною причиною загибелі людей на воді є страх!

У більшості випадків тонуть люди, котрі вміють плавати, із самовпевненістю запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги. У цій ситуації головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягти рукою на себе ступню за великий палець.

Купайтеся, але будьте обережні!

Літо – це пора довгожданих відпусток. А яка ж відпустка без води, купання, засмаги? Та, щоб відпочинок приніс задоволення й користь, а не розчарування чи зайвий клопіт, необхідно дотримуватись таких правил поведінки на воді:
безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;
купатися, кататися на плавзасобах треба лише у спеціально відведених і пристосованих для цього місцях;
купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10 м/сек. температурі води - не нижче +18° С, повітря - не нижче +24° С;
після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5– 2 год.;
заходити у воду треба повільно, щоб тіло змогло адаптуватися до зміни температури повітря та води;
у воді бажано перебувати до 20 хвилин, – тривале купання призводить до переохолодження;
після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити у тіні;
не рекомендується купатися поодинці біля крутих і зарослих густою рослинністю берегів;
не можна пірнати на мілині.

Під час відпочинку на воді забороняється:

купатися   в   місцях,   які   не   визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей;
запливати за буї, бакени тощо;
стрибати   у   воду   з плавзасобів (човнів,   катерів, катамаранів), різних споруджень, не призначених для цього;
пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;
плавати на дошках, корчах, колодах, надувних матрацах, камерах від автомобільних шин і волейбольних м’ячів та інших   не призначених для плавання небезпечних предметах;
вживати спиртні напої;
смітити на березі та у воді, прати одяг у місцях для купання;
гратися в ігри, що обмежують рух ніг і рук;
підпливати близько до плавзасобів, які рухаються;
купання дітей без супроводу дорослих.

Правила поведінки на воді для дітей:

купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади, під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків);
одночасно перебувати у воді може група дітей до10 чоловік під наглядом відповідальної особи, яка вміє добре плавати і володіє прийомами рятування на воді;
до купання допускаються діти після огляду лікаря;
поблизу місця купання повинен бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника;
місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Дно, там де купаються діти, перевіряється аварійно-рятувальними службами, вимірюється температура води та повітря;
роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом відповідальної особи;
до і після купання обов’язково проводиться перевірка наявності дітей;
відповідальна особа повинна: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, увійти у воду першою (до дозволеної межі), а вийти останньою;
при індивідуальному купанні дітей дорослі зобов'язані постійно тримати у полі зору дітей, які перебувають у воді.

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ ВОДНИМ ШЛЯХОМ

За інформацією МОЗ України, з початком весняно-літнього сезону відпочинку збільшується ризик захворювань, фактором передачі яких є вода (вірусний гепатит А, дизентерія, холера, гострі кишкові інфекції, лептоспіроз тощо). 3 метою застереження громадян від цих захворювань Державна санітарно-епідеміологічна служба та МНС України нагадують населенню прості правила, які допоможуть залишатися здоровими.
Факторами передачі збудників служать, насамперед, забруднена вода, інфіковані харчові продукти, брудні руки і предмети побуту. Механічними переносниками, що забруднюють харчові продукти, є мухи.
Серед інфекцій, широко поширених на земній кулі, гострі кишкові захворювання займають особливе місце. Немає жодної країни, де б не зустрічалася дизентерія, черевний тиф, паратиф та інші кишкові інфекції. До них відносять також сальмонельоз, холеру, вірусний гепатит А, коліентеріт та інші.
Гострі кишкові захворювання викликаються різними видами мікроорганізмів. Збудники проникають через ротову порожнину і активно розмножуються в шлунково-кишковому тракті. Виділяючись з кишечника хворого, мікроби потрапляють в зовнішнє середовище: у ґрунт, воду, їжу, на предмети домашнього ужитку.

ГОЛОВНЕ – НЕ РОЗГУБИТИСЯ

Часто життя людини в екстремальній ситуації залежить від елементарних знань правил безпеки й уміння керувати собою. ПРОПОНУЄМО ДЕЯКІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

Якщо плавець потрапив у вир, йому потрібно набрати якнайбільше повітря в легені, зануритись у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливати на поверхню.
Коли людина заплуталась у водоростях, вона не повинна робити різких рухів та ривків, бо петлі рослин затягнуться ще сильніше. Необхідно лягти на спину і м’якими, спокійними рухами виплисти убік припливу. Якщо це не допоможе, необхідно підтягти ноги та обережно звільнитися від рослин руками.
Якщо руки і ноги плавця зводять судоми, треба негайно змінити стиль плавання, лягти на спину і плисти до берега. Якщо немає умов для негайного виходу з води, намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу. При відчутті стягування пальців руки потрібно швидко, з силою стиснути пальці кисті руки в кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак. При судомі гомілкового м’яза необхідно підігнути ногу і щосили потягнути ступню до себе за великий палець. Якщо судома не зникла, повторіть ці вправи кілька разів.

Небезпека від вогню.

Теплі весняні та літні дні сприяють відпочинку на природі. Більшість громадян виїздить за місто: на дачу, до води, у ліс. На жаль, на відпочинку люди забувають про правила поведінки в лісі, спричиняючи пожежі.
Щорічно в державі реєструється, в залежності від гідрометеорологічних умов, у середньому від 2,5 до 7,5 тисяч лісових пожеж, які завдають шкоди навколишньому середовищу і великих збитків народному господарству. Причому такі пожежі приборкати дуже важко.
Тож, перебуваючи в лісовій та парковій зоні на відпочинку, не забувайте дотримуватися вимог пожежної безпеки!
Пам’ятайте: джерелом пожежі в лісі є необережно кинутий сірник або недопалок.
Виберіть місце для вогнища й обладнайте його.
Ніколи не залишайте вогнище без догляду! Також небезпечною може бути просякнута мастилом, бензином, гасом чи іншою пально-мастильною речовиною ганчірка. Пожежу може спричинити навіть заправка паливного баку машини при працюючому двигуні. А залишена на сонячній галявині пляшка чи уламок скла, фокусуючи сонячне проміння, здатні спрацювати як запалювальні лінзи. Це досить часто призводить до самозагоряння лісових масивів.
МНС закликає громадян повсякчас неухильно дотримуватися правил пожежної безпеки під час відпочинку на природі, особливо в лісових зонах. Бережіть “зелені легені” планети від пожеж!

Спалювання сухої трави та пожежі, спричинені безконтрольністю цього процесу, набувають дедалі загрозливіших масштабів.
Під час горіння разом із травою, сухостоєм та опалим листям пошкоджується й верхній гумусний шар, який відповідає за родючість землі. Отже, користі від спалювання немає жодної, а от шкоди – більш ніж достатньо. Взяти хоча б той аргумент, що пожежні автомобілі, які сьогодні мчать на виклики гасять траву за кошти платників податків. Тобто за наші з вами кревні гроші. А чого ми тоді її випалюємо?

Методичний кабінет НМЦ ЦЗ та БЖД Київської області

НМЦ ЦЗ та БЖД Львівської області - 08.07.2010

Обережно – гриби!

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Прикро, що багато людей роблять висновки лише на основі свого гіркого досвіду
Основні причини отруєнь:
•   вживання отруйних грибів;
•   неправильне приготування умовно їстівних грибів;
•   вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
•   вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).
Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.
Щоб запобігти отруєнню грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.
Застерігаємо!
•   Купуйте гриби тільки у відведених місцях продажу (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.
•   Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.
•   Не збирайте гриби:
o   якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;
o   поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
o   невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, біля основи якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;
o   з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;
o   ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;
o   "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.
•   Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.
•   Не куштуйте сирі гриби на смак.
•   Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні - викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
•   Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
•   При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.
•   Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.
•   Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
•   Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає отруєння.
•   Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.
•   Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин.
•   УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:
o   "Усі їстівні гриби мають приємний смак".
o   "Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні - приємний".
o   "Усі гриби в молодому віці їстівні".
o   "Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".
o   "Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".
o   "Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".
o   "Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".
o   "Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".
•   Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.
Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-8 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.
Перша допомога при отруєнні грибами:
1.   Викличте "Швидку медичну допомогу".
2.   Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; нажміть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), промивайте шлунок до того часу поки промивні води стануть чистими.
3.   Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.
4.   З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.
Забороняється:
•   Вживати будь-які ліки та їжу, а також алкогольні напої, молоко, - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам'ятайте: Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Настійно радимо всім! Не збирайте та не їжте гриби. Без грибів можна прожити.

Кочешков С.М.,
викладач обласних курсів
підвищення кваліфікації керівних кадрів

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -24.06.2010

Небезпека харчових добавок

Харчування – фактор зовнішнього середовища, який впливає на здоров’я людини, її працездатність і тривалість життя. Отже, якості та складу харчових продуктів слід приділяти найбільшу увагу. Про важливість цього питання свідчить те, що виготовлення, використання та реалізація харчових добавок на території держави здійснюється тільки з дозволу Міністерства охорони здоров’я України (Закон України Про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 50, ст.533 ).
Проведені в Київському національному університеті харчових технологій дослідження (Безпека життєдіяльності людини – освіта, наука, практика: матеріали доповідей на VII Міжнародній науково-методичній конференції. – Миколаїв: НУК, 2008. – 292 с.) вказують на те, що серед студентів університету малозабезпеченими є 7%, достатньо забезпеченими – 78%, забезпеченими – 15%. В інших вищих навчальних закладах України розподілення майже таке ж, із незначним відхиленням до малозабезпечених, або забезпечених, основна частина студентів майже без відхилень відноситься до достатньо забезпечених. Саме ця група студентів найчастіше купує продукти харчування в супермаркетах та універмагах, відвідує заклади швидкого харчування і потрапляє до групи ризику. За даними ВООЗ 50% випадків захворювання на рак зумовлено нераціональним харчуванням.
На етикетках багатьох товарів виробники не раз пишуть мітки, букви з цифрами, незрозумілі для звичайного споживача. Також для більшості людей слова «стабілізатори», «консерванти», «емульгатори» мало про що кажуть. Проте на етикетках вони позначаються просто буквою «Е».
Це загальноприйнята позначка, скорочена від слова Europe. Нею позначають харчові добавки, які використовуються у харчовій промисловості, щоб продукт довше зберігався, краще виглядав, мав відповідний колір тощо. Добавки нумеруються залежно від того, яку функцію виконують.
Найменування харчових добавок та їх значення:
Е100-182 Барвники - підсилюють або відновлюють колір продукту.
Е200-299 Консерванти - підвищують строк зберігання продуктів, захищаючи їх від мікробів, грибків, бактеріофагів, хімічні добавки, що стерилізують, при дозріванні вин.
Е300-399 Антиокислювачі - захищають від окислювання, наприклад, від прогіркання жирів і зміни кольору.
Е400-499 Стабілізатори - зберігають задану консистенцію. Згущувачі - підвищують в'язкість.
Е500-599 Емульгатори - створюють однорідну суміш із фаз, що не змішуються, наприклад, води та олії.
Е600-699 Підсилювачі смаку і запаху.
Е900-999 Піногасники - попереджають або знижують утворення піни.
У ці групи, а також у нову групу Е1000 входять глазурувателі, підсолоджувачі, розпушувачі та інші добавки. Цей вид добавок повністю заборонений в Україні!
Також є харчові добавки природного походження. Наприклад, Е330 – лимонна кислота, а Е160а – каротин, Е101 – вітамін В2 (рибофлавін) міститься у томатах, з морських водоростей виділяють Е400 – альгінат натрію.
Проте всі експерти, незалежні від великих компаній-виробників харчових продуктів, наполягають на тому, що саме харчові домішки призводять до хімічного забруднення організму, яке, в свою чергу, спричиняє появу безлічі захворювань (а це різноманітні алергічні реакції, онкозахворювання, ураження шлунково-кишкового тракту, шкірні хвороби). Однак, існує таке поняття, як добова доза споживання харчових домішок — 5 міліграмів на кілограм маси тіла. Проте варто пам’ятати, що обираємо ми між споживанням продуктів із харчовими добавками і здоров’ям.
У розвинених країнах дозволено застосування тільки 60% від наявного списку харчових домішок. Наприклад, заборонено використовувати бензонат кальцію Е213, сульфіти кальцію і натрію Е281 та Е282, цитрат лецитину Е344 тощо.
Щодо України, то барвники Е102, 110, 120, 124, 127 визнано небезпечними, а Е123 — дуже небезпечним. Харчові добавки Е104, 122, 141, 150, 171, 173, 180, 241, 477 вважаються підозрілими. Консерванти і стабілізатори Е131, 142, 210—217, 240, 330, 103, 105, 121, 123, 125, 126, 130, 152, 447 визнано канцерогенними, Е221—226, 320-322, 450,— такими, що викликають розлади шлунково-кишкового тракту, а Е338—341, 407, 450, 461—463, 465, 466 — такими, що подразнюють шлунок. Хімічні добавки Е230—232, 238 шкідливі для шкіри, Е311—313 спричиняють появу висипок, Е250, 251 — протипоказані людям із серцево-судинними захворюваннями, а Е320—322 підвищують рівень холестерину в крові, Е171-173, 320-322 викликають хвороби печінки і нирок. Нарешті, харчові добавки Е103, 105, 111, 121, 125, 126, 130, 152 повністю заборонено для використання, оскільки вони є надзвичайно токсичними. Заборонені також в Україні харчові добавки: Е121 - барвник червоний цитрусовий-2, Е123 - червоний амарант, Е240 - консервант-формальдегід. Всі харчові добавки заборонені в дитячому харчуванні.
Крім розповсюджених та більш-менш вивчених харчових добавок існують також біологічно активні добавки і генетично модифіковані організми, які також становлять небезпеку для людини. Легендарна картопля, яку не їсть колорадський жук, містить ген ґрунтової бактерії — завдяки цьому листя та стебла рослини виробляють смертельні для жука токсини. До генома неїстівної для шкідників сої додано ген петунії. Кава без кофеїну, несолодка полуниця, картопля, в якій підвищено вміст крохмалю, теж стали реаліями нашого життя.
Слід пам’ятати, якщо на упаковці товару зазначено слово «модифікований» (а це може бути крохмаль, томати, жир тощо), знайте — перед вами продукт, виготовлений із використанням ГМО. Насторожувати мають також словосполучення «рослинний білок» (йдеться передусім про м’ясні вироби) та «рослинний жир» (у маслі, морозиві, майонезі, маргарині).
Надто мілкий, нечитабельний шрифт на упаковці товару свідчить про те, що виробнику є що приховувати.
Отже, можна зробити висновки, що для збереження здоров’я нації, слід приділяти значну увагу харчовим добавкам на державному рівні; серед населення слід вести роз’яснювальну інформаційну роботу, що до маркування небезпечних харчових добавок; в курс дисципліни БЖД у вищих навчальних закладах слід ввести тему «Небезпека харчових добавок».

Дитина за комп'ютером. Чи не варто задуматися батькам?

Комп’ютер у сучасному житті вже не є дивом технічної думки. Сьогодні він частка нашого буття.
Завдяки комп'ютеризованій діяльності, активно формуються властивості людини-діяча, що пов'язане з дуже високим рівнем моделювання, планування тощо. А саме, привабливість Інтернету не тільки для дорослих, але й дітей у тому, що на даний момент це — унікальний засіб комунікації. Тому не випадково, що приблизно 50% дітей, відповідаючи на запитання про свої інтереси й захоплення, згадують Інтернет, практично нарівні із заняттями спортом, прогулянками й спілкуванням з товаришами.
Однак, потрібно задуматися, адже захоплення Інтернетом не так небезпечно, як видається на перший погляд. Найчастіше батьки навіть не здогадуються про те, скільки годин проводить їхня дитина у всесвітній павутині і та які сайти відвідує. А це свідчить про те, що безконтрольний доступ спричиняє безліч проблем, а саме пов'язаних з порушенням фізичного й психічного здоров'я дітей. Насамперед, це спричиняє до порушення постави й зору. Причина - у статичній викривленій позі й мерехтінні монітора.
Дивлячись на комп’ютер, дитина напружується, витягає шию вперед, відкидає голову назад, щоб розглянути об'єкт, розташований прямо перед ним. Це підсилює прогин шийного відділу хребта, викликає напруга м'язів підстави голови й шиї, що обмежує кровотечу по судинах шиї й нормальне кровопостачання голови. У результаті, це спричиняє часті головні болі, болі в шиї, руках і кистях.
Слід пам'ятати, що надмірне навантаження на плечі й виникнення в наслідок цієї напруги м'язів плеча, може привести до сутулості й сколіозу, що усе більш часто відзначається медичними працівниками при обстеженні дітей.
Більшу заклопотаність викликає Інтернет-Залежність, яка виникає в користувача, коли він проводить за комп’ютером до 18 годин на день. Це психічний стан. Звичайно до такого, щоб дитина перебувала біля комп’ютера доводити ніяк не можна.
Уважні батьки цілком можуть піймати грань переходу від звичайної роботи на комп'ютері до появи симптомів залежності. Це помітно, тому що дитина входить в Інтернет частіше в поганому настрої. При цьому, якщо його змушують раніше закінчити, у нього виникає почуття пригнобленості. Дитина починає приховувати від навколишніх, скільки часу насправді він проводить в Інтернеті.
Якщо більшість перерахованих симптомів помітно підтверджуються, то батькам необхідно розважливо задуматися про те, як допомогти своїй дитині.
Слід пам'ятати, що різкі заборони, обмеження в користуванні Інтернетом не дають реальних результатів, а найчастіше спричинюють до підвищення агресивності й відстороненості від батьків.
Тільки на рівні з усіма проблемами Інтернет-Залежності родині впоратися досить важко. Необхідно спільне зусилля вчителів, вихователів, соціальних психологів з проведення профілактичної роботи з дітьми.
Як правило, рекомендується перебувати за комп’ютером:
-   дітям 6-річного віку - 10-12 хвилин;
-   7-8 – річного – 15 хвилин;
-   9-12 – річного – до 20 хвилин, не більше 4-х разів на тиждень.
Все це правдиво, але варто замислитися, що у дітей на даний час нема альтернативи, або вулиця, або комп’ютер, а що краще, невідомо.

провідний програміст методичного кабінету
Герасименко О.О.

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 18.06.2010

ЩОБ УНИКНУТИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ У МЕТРОПОЛІТЕНІ

Метро – швидкий та зручний вид транспорту, яким охоче користуються мешканці нашого міста.
Найвищий ризик травмування пасажирів – на ескалаторі.
Якщо ви не тримаєтесь за поручень, то під час раптової зупинки ескалатора інерція руху кине вас уперед. Швидкість падіння під час раптової зупинки, буде вдвічі, тричі більша.
В усіх випадках черговий повинен терміново зупинити ескалатор. Але, якщо допомога з якихось причин запізнилася, натиснути кнопку аварійного гальма має хтось із пасажирів.
Не слід підходити до краю платформи, адже Вас можуть випадково штовхнути чи ви самі можете підсковзнутися. Поїзд, що під’їжджає на станцію, може зачепити вас дзеркалом.

1. Очікуючи потягу, стійте у місці найменшого скупчення людей по можливості далі від краю платформи.

2. Підходьте до дверей вагону тільки після повної зупинки потягу та виходу пасажирів з вагонів. Якщо у вагоні багато людей, краще пропустіть 1 - 2 потяги, щоб не бути задавленим натовпом.

3. Не відпускайте від себе дитину, міцно тримайте її за руку.

4. Якщо ви щось упустили на колію, не намагайтеся самостійно дістати свої речі – у чергового по станції для цього є спеціальне пристосування.

5. Якщо потяг ще не виїжджає на станцію, а ви опинилися на колії, слід бігти до початку платформи – ви повинні встигнути, тому що машиніст розпочне пригальмовувати.

6. Якщо потяг вже з’явився, залишається лягти між колій. Глибина лотка розрахована так, що ходова частина вагонів не дістає до людини, яка лежить.

7. Якщо хтось потрапив між вагони потягу, що стоїть, терміново повідомте про це машиніста, розмахуючи руками, та чергового по станції.
8. Будьте обережні з покинутими валізами, короб-ками та сумками: невідомо, що в них знаходиться – може, вибухівка. На цей випадок на кожній станції є спеціальна кімната, де підозріла знахідка залишиться до приїзду саперів.

9. Під час аварії або технічних неполадок на лінії, коли ваш потяг зупиняється у тунелі, перш за все зберігайте спокій та виконуйте розпорядження працівників метрополітену.

Правила поведінки під час катання на човнах.

Човни, катери та інші плавзасоби повинні реєструватися встановленим порядком. Щорічно перед початком сезону вони проходять технічний огляд. Перед відплиттям їх потрібно перевірити на справність і оснастити рятувальними засобами.

Правила поведінки під час перебування на плавзасобах.

Дотримуйтесь правил безпеки:

- сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу;
- кататися на човні або іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях;
- перед тим, як відправитись на водну прогулянку, необхідно отримати на це дозвіл та зареєструватись у чергового на човновій станції;
- рухатись на човні необхідно завжди по правому боці річки, триматися не далі 20 метрів від берега;
- якщо потрібно випередити інший човен, обходити його з лівого боку;
- гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, що проходять справа від нього, а також паровим, моторним, вітрильним судам;
- гребти веслами треба рівномірно, кермач повинен бути особливо уважним, слідкувати за тим, щоб не вдарити борт іншого судна;

Забороняється:

- пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху;
- розгойдувати човен, пірнати з нього;
- категорично забороняється переходити з одного човна в інший;
- перетинати курс інших суден;
- підходити близько до суден, що рухаються;
- кататися поблизу пристаней і причалів;
- віддалятися на човні від берега більш ніж 100 метрів;
- катати людей на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах;
- кататися за несприятливих метеорологічних умов;
- виходити на фарватер судноплавства.

Матеріал зібрала та підготовила методист
Наконечна Олена Вікторівна

НМЦ ЦЗ та БЖД Житомирської області -15.06.2010

Лептоспіроз

У теплий період року (з травня - по жовтень) різко збільшується кількість хворих лептоспірозом. Лептоспіроз – небезпечне гостре інфекційне захворювання, яким хворіють люди і тварини, викликане мікробом лептоспірою (від латинської назви лептос – ніжний, спіра – спіраль, тобто ніжна спіраль).
Мікроби разом з сечею перехворілих тварин потрапляють у водойми, де й живуть до 300 днів. Хворіють на лептоспіроз велика рогата худоба, свині, кози, вівці, сірі щури та мишоподібні гризуни, собаки. Розміщення тваринницьких ферм поблизу водойм, неправильна організація водопоїв можуть стати причиною зараження води лептоспірами і швидко стати вогнищем поширення захворювання на лептоспіроз.
Відпочиваючі можуть інфікуватися лептоспірами під час купання у непроточних, заражених лептоспірами водоймах, якщо вживають сиру воду з них під час риболовлі.
Мікроби потрапляють до організму не тільки через кишково-шлунковий тракт, але й через ушкоджену шкіру (мікротравми) та слизові оболонки.
Інфікування лептоспірозом можливе і взимку. Причини можуть бути такі: вживання продуктів, забруднених лептоспірами, догляд за хворими тваринами, недотримання правил особистої гігієни.
Інкубаційний період лептоспірозу – від 4 до 14 днів. Хвороба починається раптово, підвищується температура до 38-40 градусів, сильно болять м’язи, з’являється слабкість, ломота у всьому тілі суглобах. Хворий не може ходити. Можуть бути нудота й блювота, жовтувате забарвлення шкіри й слизових оболонок, висипи на шкірі, крововиливи в сітівку ока та внутрішні органи, у зв’язку з чим сеча та кал стають темними.
Без своєчасного лікування захворювання лептоспірозом може призвести до тяжких наслідків: ураження нирок, печінки та інших органів.
Як же захистити себе від лептоспірозу?

Лікарі-епідеміологи дають наступні поради.
З настанням спекотних днів купатися слід тільки в спеціально відведених місцях; не пити сиру воду з відкритих водойм.
На польових роботах, риболовлі, під час догляду за хворою худобою необхідно дотримуватися правил особистої гігієни.
Продукти, воду зберігати в закритому вигляді, ретельно оберігати їх від гризунів.
Захищати своє житло та інші об’єкти від проникнення до них гризунів.
Дотримання санітарії, особистої гігієни, вищенаведених порад у побуті, місцях відпочинку захистить Вас не тільки від лептоспірозу, але й від багатьох інших інфекційних хвороб.

Захистимося від кишкових інфекцій
Що таке кишкові інфекції?

До групи гострих кишкових інфекцій відносяться: сальмонельоз, черевний тиф, дизентерія, гастроентероколіти, викликані різними бактеріями та вірусами, холера.
Особливості зараження.
Основними причинами кишкових інфекцій є вживання бактеріально забруднених продуктів харчування та питної води, порушення технології приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму, нехтування елементарними правилами особистої гігієни.
Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, страви чи вироби, що готуються «про запас» і призводять до накопичення збудників інфекційних хвороб у продуктах.
Ознаки захворювання.
Захворювання проявляє себе не відразу, а після прихованого періоду, який може тривати від 1 до 7 днів. На завершення цього періоду приєднуються симптоми розладу шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, часті рідкі випорожнення, в яких можуть бути домішки слизу і крові, болі у животі, а також підвищення температури.
Як запобігти кишковим інфекціям?

Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мийте руки з милом.

Не купуйте продукти харчування на стихійних ринках або з рук приватних осіб.

Не використовуйте для пиття, приготування їжі і миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.

Не допускайте споживання продуктів та напоїв з надтерміном зберігання.

Не вживайте харчові продукти та напої при найменшому сумніві щодо їх якості.

При споживанні овочів, фруктів та ягід необхідно їх добре промити питною водою, для дітей – обдати окропом.

При здійсненні подорожі не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні).

На відпочинку не готуйте багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо). Приготовлені страви споживайте відразу, не готуйте страви «про запас».

Зберігання приготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 год.
Якщо ви захворіли.
Терміново звертайтеся до найближчої лікувальної установи.
Не займайтеся самолікуванням.
Хворого, який перебуває на колективному відпочинку, необхідно ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого негайно викличте швидку допомогу – 103.
Не ризикуйте своїм здоров’ям та здоров’ям близьких.

методист Слюсар Л.В.

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -15.06.2010

Гепатит А – «недуга брудних рук»
Шляхи зараження гепатитом А:

- немиті овочі та фрукти;
- морепродукти які термічно необроблені;
- контактування з хворими (якщо у вас немає антитіл до вірусу гепатиту А класу імуноглобуліну G (anti - HAV IGG), або не зроблено щеплення.
Щоб дізнатися, про ризик зараження гепатитом А необхідно: вирішити питання про необхідність вакцинації - провести дослідження крові на наявність антитіл до вірусу гепатиту А класу імуноглобуліну G (anti - HAV IGG). Якщо ці антитіла є в крові - у Вас імунітет до вірусу (ризик інфікування рівний нулю) і вакцинація від гепатиту А не потрібна. Якщо антитіл немає - ризик є і необхідне щеплення!
               Особи, що потребують вакцинації:
-    Члени сім'ї   інфікованого   вірусом    гепатиту А   (антитіла до вірусу у яких відсутні);
-    ті що мають з інфікованим статеві контакти;
-    особи і особливо діти, що проживають в регіонах з високою поширеністю гепатиту А;
-    ті що прямують в райони з високим рівнем передачі
гепатиту А (туристи, контрактники, військовослужбовці);
-    медичний персонал інфекційних відділень;
-    вихователі і персонал дитячих дошкільних установ;
-    працівники громадського харчування і водопостачання.
Головні симптоми зараження вірусом гепатиту А: лихоманка, диспепсія, а потім і жовтяниця. Після появи жовтяниці нерідко загальний стан трохи поліпшується. Жовтяниця тримається близько 3-6 тижнів, іноді довше.
Потім зазвичай наступає одужання. Але у більшості випадків момент зараження виявити складно, якщо тільки це не епідемічний спалах після аварії в каналізаційній мережі.
Важко переносять інфекцію діти молодше за один рік, дорослі і немолоді люди. У дорослих інфекція нерідко протікає з вираженою інтоксикацією і жовтяницею.
У випадку виявлення ознак захворювання необхідно звернутися до лікаря! Існує спеціальний препарат - імуноглобулін, який можна ввести безпосередньо перед можливим зараженням або протягом 2 тижнів після зараження. Це дозволить протягом короткого часу захиститися або від зараження, або від розвитку захворювання при зараженні, що відбулося.
Якщо в сім'ї є хворий з гепатитом А?
-    за необхідності зробити вакцинацію;
-    необхідно дотримуватись правил гігієни;
-    дітей краще ізолювати.
Повторно захворіти гепатитом А практично неможливо!
Бережіть своє здоров’я і здоров’я своїх дітей!

Засмага – корисно, чи шкідливо?

Настало літо пора довгоочікуваного відпочинку. Більшість людей відпочинок присвятять своїй зовнішності, щоб з відпустки повернутися не лише з новими силами, а і з засмаглою шкірою.

Засмага міцно ввійшла в моду в 40-і роки XX століття - з подачі Коко Шанель – французької законодавиці моди. Але пов'язувати сонячну засмагу зі здоров'ям почали раніше, на початку 1900-х років, коли запропонували метод лікування сонячними променями, названий "геліотерапією".
У XX столітті людство винайшло солярій. І якщо раніше він був виключно дорогим задоволенням, то нині "штучне сонце" стало загальнодоступним і навіть використовується в домашніх умовах.
Незважаючи на моду кожен повинен сам вирішити для себе засмагати чи ні? Для правильно прийнятого рішення пропоную Вам ознайомитися з плюсами і мінусами засмаги.
ПЛЮСИ ЗАСМАГИ
У помірній кількості сонячні промені сприятливо діють не лише на шкіряні захворювання (акне, псоріаз, нейродерміт, екзема і т.п.), але і сприяють виробленню вітаміну Д3 - "сонячного гормону", який підсилює імунітет і виявляє цілющий вплив на кровообіг (покращує циркуляцію крові, нормалізує тиск). Дякуючи ультрафіолету також пришвидшується синтез вітаміну Д, який забезпечує засвоєння кальцію і фосфору, допомагає зміцнювати м'язи, кістки, швидкому заживленню ран і підвищує загальний тонус організму.
МІНУСИ ЗАСМАГИ
Надмірне перебування на сонці пагубно діє на шкіру. Вона передчасно старіє (вже до 35-40 рокам шкіра набуває ознак старіння), стає грубою, дряблою і зморшкуватою, а в майбутньому може розвинутись рак шкіри. Ризик захворіти на рак шкіри подвоюється, якщо в молодому віці людина отримала два і більше серйозні сонячні опіки.
При наявності таких дефектів шкіри, як пігментні п'ятна і численні або великі родимки - потрібно звести засмагу до мінімуму і проконсультуватись у лікаря-дерматолога. А людям, що хворіють на дерматит, бажано взагалі не приймати сонячні ванни.
Дуже обережно повинні ставитись до загару люди з підвищеним кров'яним тиском, з порушенням функції печінки і серця, а також люди, хворі на турбекульоз.
Лікарі не рекомендують також засмагати вагітним жінкам, оскільки в них виробляється гормон, який створює пігментно-активізуючий ефект, у результаті чого на обличчі можуть проявитися коричневі п'ятна (хлоазма), тому вагітні жінки дуже чутливі до ультрафіолету і їм не рекомендовано засмагати в солярії.

Засмагайте, але не забувайте про своє здоров'я!

Матеріал підготовлено:
методистом методичного кабінету – Шпонтак Інною Михайлівною 67-33-96 ( моб. 0-50-95-67-498).

НМЦ ЦЗ та БЖД Харківської області -14.06.2010

Небезпека використання мобільних телефонів

Проблема біологічної безпеки мобільних телефонів в нашій країні досить актуальна і зростає з кожним днем, оскільки мобільний зв’язок стає більш доступним для всіх верств населення країни. Проблема існує в тому, що включений мобільний телефон є постійним джерелом СВЧ випромінювання.
Треба звернути увагу, що людина практично всю свою історію прожила за умов природного фону радіовипромінювання – це слабке космічне випромінювання і досить суттєве імпульсне випромінювання за рахунок блискавок. Організм людини призвичаївся до природного фону. З моменту відкриття радіо пройшло вже більше 100 років, і за потужністю радіовипромінювання Земля стала в багато разів яскравіше Сонця, але основна доля цієї потужності приходиться на порівняно низькі частоти до яких людина адаптована. Тому поки що не відчутні особливо шкідливі масові наслідки роботи потужних радіостанцій та телецентрів, хоча їх потужність перевищує десятки і навіть сотні кіловат. Значно шкідливішим є високочастотне випромінювання сантиметрового діапазону. Мобільний зв’язок знаходиться поки що на самому початку цього діапазону, але поступово просувається далі (GSM 1800/1900).
В Україні діють декілька операторів мобільного зв’язку, які працюють в стандартах GSM (900/1800), NMT-450i, D-AMPS, CDMA. Найбільше розповсюдженими є стандарти GSM та NMT.
Безпосереднім джерелом випромінювання в мобільному телефоні є штиркова антена. Всі інші джерела випромінювання (сам передавач, генератор частоти тощо) настільки малопотужні, що їх можна не брати до уваги.
СВЧ випромінювання безпосередньо нагріває організм. Різні стандарти мають різні властивості нагрівання організму. Телефони стандарту GSM 900/1800 більш небезпечні за телефони стандарту NMT 450і, оскільки частота випромінювання вище (1-2 ват), хоча в NMT 450і використовується більша потужність (4 ват).
На щастя СВЧ потужність, яку випромінює телефон не настільки велика, щоб нагріти кришталик ока чи мозок. Але телефон, на відміну від мікрохвильової печі, випромінює складний модульований сигнал, який несе в собі певну інформацію. Біологічно-інформаційні взаємодії вивчені недостатньо, а достовірні результати досліджень не публікуються і таким чином стають недоступними для зацікавлених користувачів мобільних телефонів.
Радянські санітарні норми вважали шкідливим випромінювання починаючи з густини потоку потужності 10 мікроват/см2. Після ліквідації СРСР, введення ринкових відносин, з’явилось повідомлення про те, що мінімально шкідлива густина потоку потужності 100 мікроват/см2, тобто ми стали рівно в 10 разів здоровіше і сильніше (Хотілось би в це вірити). До речі це підтверджує те, що питання про шкідливу дію СВЧ випромінювання вивчене не так вже і добре. Реальної інформації про потужність випромінювання телефонів дуже мало, але існує стандарт, згідно з яким ця потужність складає до 2 ват (або 2000000 мікроват). При цьому неясно, яка саме це потужність, середня чи імпульсна. Швидше за все це саме середня потужність, адже імпульсна потужність значно вища (будь-який виробник мобільної апаратури веде боротьбу за дальність зв’язку, а значить буде збільшувати потужність до максимуму). З іншого боку виробники дбають про збільшення строку роботи телефону від однієї зарядки батареї, а це досягається зменшенням потужності випромінювання. Порівняно зі всім тілом, на голову користувача мобільного телефону припадає приблизно 40% загальної потужності, що випромінюється при розмові, а це біля 400000 мікроват. Для відповідності старим нормам (припустимо, що вся потужність розтікається по освітленій площі голови рівномірно) поверхня освітленої частини голови має бути не менше 40000 см2 (квадрат 2х2 метра). По новим нормам поверхня освітленої частини голови має бути не менше 4000 см2 (квадрат 63х63 см, все одно забагато). Але все ж реальне опромінення нерівномірне, тому і щільність потоку потужності на окремих ділянках голови буде значно вищою. Це приводить до того, що при тривалості розмови 10 хвилин кора головного мозку нагрівається на 0,25°С.
В Європі і США замість щільності потоку потужності часто використовують поняття поглинутої потужності SAR – рівень випромінювання в ватах випроміненої енергії на кг мозку (Вт/кг). Згідно з The Cellular Telecommunications Industry Association, гранично допустимим є значення SAR, що дорівнює 1,6 Вт/кг. Всі попередні роздуми проводилися за розрахунку, що в мобільному телефоні використовується класична штиркова антена довжиною в чверть довжини хвилі (приблизно 70 мм). В сучасних апаратах антени намагаються зробити коротші або взагалі сховати під корпусом телефону. Але чим менша довжина антени тим більша так звана “добротність”. Добротність виявляє величину збереженої енергії і ця збережена енергія знаходиться в ближньому полі, тобто поблизу антени і не випромінюється. Отже голові дістається і випромінена потужність (електрична і магнітна складові поля діють на голову користувача одночасно), і збережена енергія (електрична і магнітна складові поля діють на голову по черзі). За рахунок поглинання головою частини збереженої енергії знижується так звана “добротність” антени і покращується прийом, отже мозок виступає як частина антени.
Із засобів захисту можна використовувати або ж відбиваючий екран (дротову сітку), або ж поглинаючий екран (сітка із резистивних провідників, наприклад, нитки змочені вуглеводнем), або ж їх комбінацію. Окрім екранування не існує жодних засобів захисту.
Все перераховане відноситься і до радіотелефонів підвищеної дальності. Як правило збільшення дальності досягається збільшенням потужності до одиниць Ват. А це вже по суті радіостанція.
Виходячи з вище приведеного для забезпечення санітарних норм антени станцій мобільного зв’язку розміщуються не ближче 50 м від жилих приміщень. Рекомендована максимальна тривалість розмови не більше 20 хвилин.

Яценко М.Д., завідувач методичним кабінетом

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -03.06.2010

П’ЯТЬ НЕБЕЗПЕК, ЩО ЧАТУЮТЬ НА ВІДПОЧИВАЛЬНИКА!

І на морському узбережжі, й на березі сільського ставка можна отримати халепу на свою голову...
Опік. Сонячні опіки викликає тривале перебування під сонцем, особливо з незвички та в найбільш небезпечні години – з 11-ої до 16-ої.
Ознаки: почервоніння шкіри, відчуття щему.
Перша допомога. Скористайтеся протиопіковим засобом, наприклад пантенолом. Якщо немає – намастіть попечені місця кислим молоком, кефіром, сироваткою, огірковим чи картопляним соком, шаром кашки з тертої сирої картоплі на 20-30 хв., прикладіть листя капусти, змочіть прохолодною водою. Надалі ховайте попечені місця від сонця до повного одужання.
Як уникнути. Засмагати поступово. Перший день під прямим промінням не можна бути більше 10-15 хв., а світлошкірим треба користуватися тентом та сонцезахисними кремами. Якщо все гаразд, щодня збільшують перебування на сонці на 5-10 хв. Максимальний термін для вже засмаглої людини – не більше 1-1,5 години.
Тепловий та сонячний удари.
Тепловий удар – загальний перегрів організму. Сонячний удар – перегрів головного мозку.
Ознаки: через 2-10 год. після перебування на сонці – слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах і спині, блювання, шум у вухах, потемніння в очах, відчуття браку повітря, серцебиття, спрага. Можуть бути судоми, марення, непритомність, температура до 41-42°С.
Перша допомога. Негайно викличте «швидку», тим часом потерпілого перенесіть в прохолодне місце, розстібніть одяг, укладіть, підвівши голову, обгорніть мокрим простирадлом, на голову й артерії покладіть рушники, змочені в холодній воді, періодично міняйте їх. Дайте потерпілому 2-3л. прохолодної мінералки з доданням цукру і на кінчику чайної ложки солі, або понюхати нашатир. При зупинці дихання зробіть штучне дихання «рот у рот». Не можна класти потерпілого в дуже холодне місце і поїти дуже холодними напоями.
Як уникнути. Не лежіть годинами під сонцем. Спершу засмагайте півгодини (з перервами), потім не більше двох годин (теж із перервами). Далі скупайтеся (відпочивши заздалегідь у затінку), підіть у душ чи зробіть вологе обтирання. Не засмагайте натщесерце і поївши, краще – через годину-півтори після їжі. Прикривайте голову легким, світлим головним убором. Пийте підкислений чай, квас, соки. Проте необмежене, безладне пиття перевантажує серце.
Шкірні хвороби. Пляжами бігають бродячі тварини, там купають собак, застерігаємо: через їхнє хутро можна отримати грибки, лишаї – мікроспорію волосяної частини голови. Через подряпини на шкірі може потрапити з води та піску інфекція.
Ознаки: свербіння, висипи, лущення шкіри, ранки, що не гояться.
Перша допомога: повернувшись із пляжу, обов'язково вимийтесь під душем, вимийте й насухо витріть ноги, особливо між пальцями. У разі шкірних негараздів негайно вирушайте до дільничного дерматолога.
Як уникнути. Не лежіть на піску, обов’язково має бути свій килимок і пляжні капці. Не дозволяйте дітям гратися в піску без білизни.
Травми. І на березі, й у водоймах чимало скла, тросів, мушель, консервних бляшанок, шприців, є ризик наступити на гостру деревину чи водяний горіх, загнати скалку, пійматися на відірваний рибальський гачок.
Перша допомога. Поріз промийте питною водою, залийте перекисом водню, перев'яжіть. Якщо він глибокий – негайно зверніться в травмпункт, можливо, знадобляться шви. Скалку за можливості «донесіть» додому чи до травмпункту і там уже вийміть в умовах стерильності та заліпіть ранку бактерицидним пластиром. Якщо є підозра, що скалка вийнялась не повністю, – не длубайтеся, бо буде нагноєння. Хай допоможе травматолог. До нього ж ідіть і з гачком: виймаючи його, можна додатково травмуватися й занести зайву інфекцію. Якщо кінчик гачка стирчить назовні, його або кільце для волосіні можна «відкусити» інструментом і видалити гачок, проте дезінфікувати рану слід обов'язково.
Як уникнути: не купайтеся в сумнівних місцях, пляжем ходіть в капцях, у воду заходіть обережно, дивіться під ноги. Майте на пляжі міні-аптечку з перекисом водню, бинтом і пластиром.
Отруєння та кишкові інфекції. По-перше, у водоймах періодично розмножується кишкова паличка й інші мікроби, по-друге, взяті на пляж харчі швидше псуються у спеку, та ще й їсть їх дехто брудними, не вимитими від піску та річкової води руками. Й овочі та фрукти миють далеко не всі.
Ознаки: пронос, нудота, блювання, біль у животі, іноді – невелика температура та головний біль.
Перша допомога. Якщо нудить, випийте 5-6 склянок кип'яченої підсоленої води чи слабко-рожевого розчину марганцю й викличте блювоту. Повторіть процедуру 3-4 рази. Потім приготуйте суспензію з розрахунку одна подрібнена таблетка активованого вугілля на чверть склянки теплої кип'яченої води. Розмішайте і пийте по склянці тричі на день. Пронос не зупиняйте – отрута мусить вийти з організму. Проте, якщо він триває більше 2 діб, зверніться до лікаря.
Як уникнути: не беріть на пляж того, що швидко псується: подрібненого, м'ясного, молочного, з кремом, із майонезом. Фрукти й городина мають бути вимиті. Руки перед їжею споліскуйте питною водою й витирайте серветками, взятими з дому.

Не нехтуйте правилами безпеки, зробіть свій відпочинок безпечним!

Матеріал підготувала: методист– Просяник Н.С.

Дії населення при розливі ртуті у приміщенні.

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

• виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
• відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
• максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
• негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті – забороняється;
• вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
• зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;
• утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
• вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику:

•зберігайте спокій, уникайте паніки;
•виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу;
•захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
•відчиніть настіж усі вікна ;
•ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
•швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
•вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку;
•негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.

Обережно - кліщі!

Упродовж останніх років в Україні збільшилася кількість хворих на кліщовий вірусний енцефаліт та системний кліщовий бореліоз - недуги, що їх переносять кліщі, кількість яких перевищила середні багаторічні показники відносної чисельності. У вихідні хтось відправляється на відпочинок у ліс, хтось на дачі, присадибні ділянки. І в тому і в іншому випадку ми наражаємось на небезпеку пов’язану з укусом кліща. Навіть сквери і дитячі майданчики можуть бути небезпечними.
Щоб уникнути таких неприємностей зверніть будь - ласка увагу на ці поради.
У травні — пік активності кліщів.час виведення ними потомства. Щоб відкласти яйця, самицям потрібна їжа, і, аби напитися крові, вони пильно чатують при стежках, біля доріг, і нападають на потенційних жертв просто з трави та кущів.

Небезпека в тому, що укус невідчутний: на кінчику хобітка, який кліщ встромляє у тіло людини чи тварини, — анестезаційна речовина. Кліщ присмоктується до ділянок з тонкою шкірою: під колінами, на спині, шиї, голові, за вухом. Саме ці місця слід добре прикривати і в першу чергу обстежувати. Зауваживши кліща (на місці присмоктування з'являється чорна Цятка), його слід обе режно видалити. Краще це зробити пінцетом, попередньо змастивши вражену зону олією, маззю (щоб кліщ задихнувся) і зачекати п'ятнадцять хвилин. Варто це зробити протягом години, бо чим довше триватиме кровосмоктання на тілі, тим більша кількість збудників буде потрапляти в організм потерпілого.
Важливо не пропустити перші симптоми хвороб, що їх переносять кліщі (вірусний енцефаліт, хвороба Лайма). Не зауважити їх просто, бо вони нагадують ознаки грипу: наприклад, у першому випадку спостерігається підвищення температури, біль у суглобах, катаральні явища, а в другому — нездужання, підвищення температури, головний біль (характерною ознакою однак є почервоніння на місці укусу).
Будьте уважні і бережіть своє здоров'я, лише Ви можете себе захистити від неприємних сюрпризів, які готує нам природа!

Дошкуляють комарі, мошка та інші комахи? Цьому можна зарадити.

На початку літа туристам багато клопоту завдають комарі. Є чимало засобів боротьби з ними. Деякі препарати можна виготовити самим. Візьміть пакет кориці, залийте склянкою води і прокип'ятіть в цьому розчині клаптик марлі. Висушену марлю можна накинути поверх головного убору і прикривати нею обличчя, її можна також вішати біля входу в намет. Комарі не люблять різкого запаху кориці.
Ще одна порада: якщо в наметі багато комарів, насипте у порожню консервну бляшанку два порошки камфори і підпаліть її. Комарі зникнуть із намету. Або ще одна порада щодо цього: змастіть оцтом дерев'яні стояки намету, і комарі протягом кількох годин не ризикнуть порушувати ваш спокій.
Щоб захиститися від комарів, треба протерти руки, ноги, шию, обличчя одеколоном, духами.
Хорошим засобом захисту від комарів може стати також шматочок паперу, змащений анісовою олією. Цим папером слід натерти обличчя і руки.
Комарі бояться також диметилфталату; ним рекомендується натирати шкіру відкритих ділянок тіла.
У місцях великого скупчення комарів користуються захисними сітками (накомарниками), які роблять з марлі або тюлю.
Найкращим засобом усунення сверблячки, що з'являється після комариних укусів, є половина чайної ложки звичайної питної соди на склянку води. Укушене місце слід протерти ваткою, змоченою в цьому розчині. Сверблячку від укусу комара можна усунути також нашатирним спиртом.
Деякі туристи забувають або просто не знають, яка небезпека іноді чатує на них у лісі. Мова йде про лісового кліща, укус якого може викликати тяжке захворювання головного мозку — енцефаліт.
Не всі кліщі є перенощиками енцефаліту. Більшість із них нешкідливі. Однак по зовнішньому вигляду визначити небезпечний кліщ чи ні, неможливо. Тому краще уникати цієї неприємної комахи і застосовувати засоби, яких вона боїться: гвоздичну олію, диметилфталат тощо і, крім того, треба постійно стежити за тим, щоб кліщ не потрапив на тіло. Обов'язково двічі-тричі на день уважно оглядайте свій одяг, голову, обличчя, шию, ноги. Кліщ найбільше любить забиратися під пахву, у складки шкіри. Кліща, який присмоктався до тіла, зняти нелегко. Відривати його не можна: «голівка» залишиться під шкірою. Щоб вилучити кліща з тіла його треба старанно змастити вазеліном або іншою маслянистою речовиною, яка припинить доступ повітря до комахи. Хвилин через ЗО—40, в залежності від того, наскільки міцно кліщ встиг присмоктатися, він легко вилучиться з-під шкіри. Знятих кліщів не можна кидати на землю, їх необхідно спалювати. Якщо ви випадково роздавили кліща руками, протріть їх одеколоном або кілька разів вимийте з милом.
Якщо вам не пощастило і ви зазнали нападу джмелів або ос, майте на увазі: рятуватися треба нашатирним спиртом. Змастіть місце укусу цією рідиною. Луг відразу ж нейтралізує мурашину кислоту.
Якщо вас ужалить бджола, змажте уражене місце молочним соком кульбаби. Біль швидко заспокоїться, і пухлини не буде.
Часто на привалах надокучають в'їдливі мурашки. Щоб не дати їм ласувати цукром та Іншою їжею, треба навколо рюкзаків з продуктами насипати шар попелу від багаття. Жодна мурашка не наважиться подолати цю перешкоду.
Позбутися мурашок допомагає також свіже листя помідорів. Покладіть листки там, де комахи проклали доріжки, і мурашки зникнуть.

Матеріал підготовлено
завідувачем навчального кабінету
інформаційних технологій навчання
Коваль Вікторією Михайлівною

БЕЗПЕКА НА ДОРОЗІ

В останні роки в Україні різко зросла кількість автомобілів на дорогах, що в свою чергу призводить до стрімкого збільшення виникнення автомобільних аварій і катастроф, у яких гинуть та отримують травми тисячі людей.
Причини дорожньо-транспортних подій можуть бути різноманітні. Це, в першу чергу, порушення правил дорожнього руху водіями, так і пішоходами, перевищення швидкості руху, недостатня підготовка осіб, що керують автомобілем, слабка їх реакція та технічні несправності автомобілів. Нерідко причиною аварій і катастроф стає керування автомобілем осіб у нетверезому стані.

Поради водіям
Пильність і передбачення

Немає правил, придатних для всіх умов руху, які б передбачили всі можливі екстремальні ситуації. Крім одного – за кермом завжди треба бути максимально обережним і уважним. Воно допоможе вам уникнути багатьох небезпечних ситуацій.
Їздіть зрозуміло для навколишніх! Намагайтеся керувати автомобілем так, щоб ваші дії ніколи не були несподіваними для інших водіїв і пішоходів.
Коли поведінка іншого водія вам не дуже зрозуміла, знижуйте швидкість. Якщо водій попереду знижує швидкість, не поспішайте його обганяти, спочатку усвідомте собі, чому він це робить.
Не будьте самовпевненим, остерігайтеся невпевнених водіїв. Звикайте керувати автомобілем, заглядаючи далеко вперед і назад. Не можна водити автомобіль з розрахунком на те, що уникнути небезпеки вам допоможуть вміння та розсудливість інших водіїв. Треба завжди самому бути готовим уникнути небезпечних наслідків помилок або легковажності навколишніх.
Будьте психологом! Під час руху за іншим автомобілем, намагайтеся передбачити дії його водія, щоб бути готовим до всяких несподіванок.

Пильність і втома

Небезпечно рухатися без зупинок тривалий час, це притуплює увагу. Монотонна їзда має гіпнотичну дію. Час від часу змінюйте темп руху, зупиняйтесь для відпочинку.
Тримайте кермо без напруження, але обов'язково обома руками. Це дозволяє вести автомобіль без великих зусиль і миттєво вирівнювати його при поштовхах.
Вночі водій стомлюється швидше через напруження зору і підвищену увагу. Тому треба частіше зупинятися для відпочинку. Ніколи не керуйте автомобілем, якщо ви нездорові або почуваєте втому.

Дотримання дистанції

Найголовніше для забезпечення безпечного руху у потоці машин це інтервал і дистанція.
Не “працюйте ліктями” на дорозі: по обидва боки вашого автомобіля завжди повинно залишатися хоча б по півметра простору.
При зустрічах з автопоїздом інтервал треба збільшувати до одного метра, тому що причіп рідко коли йде по сліду тягача
Звикніть завжди триматися правіше. Добрий водій повинен займати на дорозі не більше місця, ніж йому призначено.
Не “висніть на хвості” у автомобіля, що йде попереду. Це втомлює і завжди небезпечно.

Пам’ятайте про гальма

Вміле застосування гальма – найпереконливіше свідчення високої майстерності водія. Воно тим вище, чим рідше і плавно ви гальмуєте.
Різке гальмування це вірний шлях до заносу і виходу автомобіля з-під контролю. Намагайтеся завжди дотримуватися такої дистанції, щоб гальмувати лише у крайньому випадку. Знизивши швидкість на одну третину, ви скоротите гальмівний шлях більш, ніж удвічі.
Завжди перевіряйте роботу гальм, коли сідаєте за кермо автомобіля (особливо незнайомого). Доведіть керування гальмами до повного автоматизму, і ви виграєте чимало часу для оцінки дорожньої обстановки.
Ні в чому так не помітна різниця між майстром і недосвідченим водієм, як у користуванні передачами і гальмами.

Увага, поворот!

Тільки повороти доріг по справжньому перевіряють наше вміння водити автомобіль безпечно.

Шановні водії!!!
Запам’ятайте: дотримання цілого комплексу вимог, правил та ваших особистих якостей (увага, пильність, передбачення та ін.) допоможуть Вам захистити себе та інших від надзвичайних ситуацій на дорогах, що збереже Вам та іншим найдорожче – життя.

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 03.06.2010

Засмага – небезпечна краса.

Перші теплі дні цієї весни принесли гарний настрій і мрії про літо. Напевно, у багатьох українців першою у списку літніх планів стоїть відпустка на морському узбережжі. «Вода, пляж і шоколадна засмага!» - девіз мільйонів людей у всьому світі.
Шоколадна засмага, яку так полюбляють мільйони людей, насправді є захисною реакцією організму на сонце. Внаслідок дії ультрафіолетових променів у зовнішньому пласті шкіри виробляється пігмент меланін. Він поглинає теплові промені, захищає від інфрачервоних променів, які можуть викликати загибель клітин шкіри і перегрівання організму.
Проте, така втіха, улюблена багатьма, може погано закінчитися. Лікарі всього світу не втомлюються попереджати: сонце може стати причиною не лише передчасного старіння, а й страшної хвороби – раку шкіри.
Рак шкіри – це неконтрольований ріст анормальних клітин шкіри. Стрімкий ріст призводить до виникнення пухлин, які можуть буди доброякісними (нераковими) або злоякісними (раковими).
Існує три основних види раку шкіри, пов’язаних з надмірною дією сонячного випромінювання.
Найбільш поширений вид – це базально-кліткова карцинома (базаліома), яка легко лікується і рідко розповсюджується.
Друга форма раку шкіри – це пласкокліткова карцинома, яка може розповсюджуватися і іноді навіть призводить до летального кінця, але при ранньому виявленні вона повністю виліковна. Ці два види становлять 95% усіх випадків раку шкіри.
Третій вид, найбільш небезпечний – це злоякісна меланома, що утворюється анормальними пігментними клітинами шкіри, що мають назву меланоцити. Меланома швидко розповсюджується на інші частини тіла. Три чверті усіх смертей від раку шкіру спричинені саме меланомою. На жаль, в Україні смертність від меланоми становить 95%, в США – лише 5%. Така страшна різниця спричинена не методами і способами лікування, а строками діагностики.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у всьому світі щороку реєструють 132 тисячі випадків захворюваності на злоякісну меланому і 66 тисяч смертельних випадків, до яких приводить ця хвороба та інші форми раку шкіри.
У книзі «Ультрафіолетова радіація», виданій ВООЗ, говориться, що якщо такий відпочиваючий буде приймати сонячні ванни на широті Середземного моря щодня або більшу частину днів своєї двотижневої відпустки, то ризик виникнення раку шкіри може збільшитися приблизно в п’ять разів, а при такому режимі тривалістю в місяць – в 10-20 разів.
Аналогічна ситуація - із більшістю українців. Стомлені від задушливих міст і сірих дощів, влітку ми їдемо в Крим, до Туреччини, Єгипту та інших «пляжних» країн, безтурботно підсмажуючи себе на сонці.
Небезпека підстерігає і тих, хто обирає для відпочинку власну дачу. Спеціалісти вважають, що ризик «сонячного передозування» вищий якраз під час занять своїми справами, а не на пляжі. Захоплені роботою, люди не розуміють, що знаходяться під променями сонця і не вживають захисних заходів.
Особливу небезпеку надмірне сонячне випромінювання становить для дітей, шкіра яких набагато більш чутлива, аніж у дорослих. Сонячні опіки в дитинстві можуть значно підвищити ризик захворюваності меланомою та іншими видами раку шкіри в більш зрілому віці.

Солярій: сонце штучне, загроза реальна

Не слід вважати, що штучна засмага у солярії, такому популярному в останній час і в нашій країні, менш безпечні аніж сонце. Експерти ВООЗ вважають, що деякі прилади для засмаги (солярії) випромінюють ультрафіолетову радіацію, рівень якої в багато разів перевищує рівень надмірного ультрафіолетової радіації полудневого сонця. Окрім ризику передчасного старіння та раку шкіри, солярії також можуть спричинити пошкодження очей.
Також популярність соляріїв є однією з причин зростання захворюваності на рак шкіри.
У Бельгії, Франції і Швеції є закони, що обмежують максимальну долю ультрафіолетового випромінювання. Відповідно до правових норм, що діють у Франції, усі прилади, що випромінюють ультрафіолетову радіацію, повинні бути задекларовані в органах охорони здоров’я. Крім того, в цій країні особи до 18 років не можуть ними користуватися. До того ж, спеціальний персонал проводить перевірки усіх комерційних салонів для засмаги. В американському штаті Каліфорнія також не дозволяється користуватися соляріями особам до 18 років.
На жаль, в Україні на сьогодні немає законодавства, яке б регулювало використання апаратів для засмаги, та й про їхню шкоду згадують нечасто.

Сонце – друг для розумних

Безперечно, ніхто не закликає повністю уникати сонця, а попавши під його промені ховатися в глибокий чагарник. Ультрафіолетові промені в дозованій кількості надзвичайно корисні для нашого організму.
Ультрафіолет під час нетривалої дії позитивно впливає на організм, допомагає обміну речовин, закаляє шкіру. Він корисний для кісткової та гормональної системи. Сонце допомагає тим, хто має проблеми зі шкірою (вугрі, псоріаз), сприяє загоєнню ран. Під дією ультрафіолету активується вироблення вітаміну D, що особливо важливо для маленьких дітей. Але для цього не потрібно спеціально смажитися на сонці – достатньо лише 15 хвилин сонячної ванни для обличчя і рук, щоб виробилася добова доза вітаміну.
Сонячний вплив має позитивний психологічний ефект. Під дією світла організм виробляє ендорфін – хімічну речовину, яке сигналізує мозку, що в організмі все добре.
Медицина давно встановила, що недостатність ультрафіолетового випромінювання (синдром «світлового голодування») погіршує самопочуття, працьовитість, викликає дитячий рахіт, різко знижує активність захисних систем організму.
Люди похилого віку також отримують користь від прийому сонячних ванн, проте краще переговорити з лікарем. Сонячні ванни допомагають при болях в м’язах та ревматизмі.
Також доведено, що під впливом УФ-променів значно підвищується вміст антитіл у крові, що підвищує стійкість нашого організму до інфекційних та вірусних захворювань.
Отже, сонце може бути другом, якщо правильно використовувати його дари. Головне, як і у всьому, – знати міру і пам’ятати та виконувати елементарні правила сонячної безпеки.
Тож перед тим, як вирушити на відпочинок, пам’ятайте:
Приймати сонячні ванни потрібно до 11 або після 16 години, дозовано.
Починати треба з 5 хвилин, поступово збільшуючи час перебування на сонці.
Не принесе здоров’я засмага натщесерце або одразу ж після їжі, «під хмелем».
Поза пляжем намагайтеся захищати шкіру одягом та капелюхами.
Після купання не можна чекати доки вода на тілі висохне на сонці, потрібно одразу ж обтертися рушником. Краплі на тілі діють як лінзи, збільшуючи опромінення сонцем. А якщо крапля виявиться на родинці, може спрацювати механізм запуску злоякісного процесу.
Уважно спостерігайте за змінами шкіри та родинками, якщо ви їх маєте. Пам’ятайте, будь-які зміни у формі або розміру родинки – сигнал до перевірки у лікаря. Чим раніше хворобу виявлено, тим легше її вилікувати.
Не заклеюйте родинки від сонця, щоб не відбулося термічної конденсації. Найкращий захист – бавовняний, світлий, не трикотажний і не щільний до тіла одяг.
Не можна користуватися на пляжі декоративною косметикою, дезодорантами і духами – вони можуть спричинити появу пігментних плям.
Обов’язковим є використання сонцезахисних кремів. Вони мають різні рівні захисту (SPF): від 45 (для світлої шкіри) до 4 (для смуглявої). Люди із смуглявою шкірою можуть дозволити собі в перші дні відпустки користуватися кремом з фактором 8 або 12, поступово переходячи на індекс 4. Але переставати користуватися сонцезахисним кремом не можна, навіть якщо здається, що шкіра абсолютно пристосувалася до сонця. В перший тиждень відпочинку люди із світлою шкірою повинні використовувати крем з максимальним рівнем захисту (20 або 30), поступово знижуючи індекс. Але навіть за умови застосування препаратів, перебування на сонці не повинно перевищувати 1,5 години. Бажано, щоб крем був водозахисним, адже у воді ультрафіолет проникає на глибину до половини метра. Необхідно наносити крем за 20 хвилин до виходу на сонце і не забувати намащуватися після купання.
Пам’ятайте, що вода і пісок віддзеркалюють близько 20% УФ-променів. Навіть в тіні можна отримати сильні опіки. Тому навіть якщо ви відпочиваєте під парасолькою, необхідно використовувати сонцезахисні засоби.
Для дітей потрібно використовувати крем з SPF не менше 30, адже їхня шкіра особливо чутлива. Дітям до 2 років перебування під прямими сонячними променями заборонено.
Щоб вберегтися від зневоднення, необхідно пити напої, краще негазовану воду (і ні в якому разі не алкогольні напої). Сонячне світло зменшує в організмі кількість вітаміну С, тому необхідно включити в своє меню продукти з його вмістом (капуста, смородина, цитрусові, ківі, петрушка, болгарський перець). Допомагає вберегтися від «згоряння» бета-каротин, вітамін Е, селен.
Тож як бачимо, обережне поводження з сонцем принесе вам здоров’я і вбереже від хвороб.
Пам’ятайте, що профілактика — найкраще лікування. Проте, якщо трапилася проблема зі здоров’ям, не зволікайте, а зверніться за порадою до кваліфікованого спеціаліста.

Приємного Вам відпочинку та гарної засмаги!

Матеріал підготовила методист методичного кабінету курсів
Наконечна Олена Вікторівна

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -27.05.2010

Небезпеки, пов'язані з дикими тваринами

Поранення дикими тваринами.

Великі хижаки туристам трапляються досить рідко: звірі, як правило, чують людину задовго до того, як вона зможе побачити їх, і, за рідкісним винятком, завжди намагаються піти з її дороги. Однак, якщо потривожити тварину, переслідувати її або ранити, вона може стати небезпечною. Небезпечні дикі тварини і тому, що вони іноді є носіями різних захворювань. Так, у деяких районах туристи не повинні вживати в їжу випадково підстрелених ховрашків, тому що вони бувають чумними; вовки, лисиці, бродячі собаки й кішки можуть страждати сказом, водобоязню; вони ж є носіями глистових, грибкових та інших захворювань.

Профілактика нападу тварини.

При випадковій зустрічі з великим звіром потрібно дати йому можливість зникнути, а не застосовувати зброю. Стріляти у тварину треба тільки при її явному нападі, коли не допомагає лемент, свист, вогонь, і при гарантії, що постріл буде вбивчим. Рушницю після пострілу необхідно негайно перезарядити. Підходити до звіра, що впав треба обережно, особливо якщо його вуха притиснуті: тварина ще жива і може нанести серйозне каліцтво пазурами, зубами або рогами.

Перша допомога при пораненні твариною .

Насамперед варто зупинити кровотечу, потім продезинфікувати шкіру навколо рани, накласти пов'язку і ввести протишокові засоби. Рана, нанесена звіром, завжди забруднена та інфікована. Тому, якщо є можливість, потерпілому вводять протиправцеву сироватку і доставляють його в лікарню для лікування.

Укус отруйних змій.

У подорожі не виключена можливість зустрічі з отруйною змією. Зазвичай це буває гадюка, а в південних республіках також кобра, гюрза, щитомордник, ефа (усього на території СНД нараховують 14 видів отруйних плазунів).

Укус змії може мати дуже серйозні наслідки, тому що отрута швидко вражає життєво важливі системи організму людини - серцево-судинну, кровотворну, нервову. У вкушеного вже через півгодини наступають загальні ознаки отруєння: слабість, головний біль, блювота, задишка, запаморочення, з'являється набряклість тканин, запалення лімфатичних вузлів.

Профілактика укусу отруйної змії.

Щоб попередити укус змії, туристам варто знати умови їхнього місцеперебування і спосіб життя. Змії поширені в заболочених місцях, болотах, біля зарослих озер і ставків, у горах і пустелях. Будучи нічними тваринами, удень вони ховаються в старих пнях, у копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Тому ці предмети краще не торкати голою рукою, а користуватися ціпком.

Особливо уважним треба бути в занедбаних кар'єрах, серед кам'яних руїн, у розваленій тайговій хатинці - змії іноді селяться на місцях, залишених людиною. Така ж обережність і виставлений вперед ціпок (альпеншток, льодоруб) не зайві при швидкому русі по стежці: на стежці, як і на кам'яних плитах або пнях, змії люблять грітися в сонячний день. Дрімаючий плазун має дуже слабкий нюх і слух, тому раптова поява людини може перешкодити йому вчасно зникнути в траві, а біль від черевика, що придавив, змусить захищатися укусом.

Всі, хто відправляються в райони, де є багато отруйних змій, повинні мати щільні штани і високе взуття. Для Далекого Сходу щодо цього добрі гумові чоботи, для деяких місць Сибіру й Середньої Азії - ялові, на гірських маршрутах - черевики з високими рантами й манжетами. Значною мірою охороняє від укусу груба вовняна шкарпетка.

Перед подорожжю треба вивчити особливості забарвлення змій, їхні відмінні риси і уміти розпізнавати отруйних і безневинних. Вуж, наприклад, відрізняється двома яскраво-жовтими плямами в скроневій області голови й круглими зіницями.

Елементарне знайомство із зовнішнім виглядом змій дозволить не побоюватися зустрічей з веретенницею і мідянкою. Перша не змія, а велика безнога ящірка, друга хоча й змія, але із сімейства вужів, і та, і інша не отруйні.

Перша допомога при укусі змії.

У перші хвилини після укусу варто спробувати відсмоктати частину отрути з рани. Кров'янисту рідину, що відсмоктується, треба відразу ж спльовувати. Відсмоктування не можуть робити люди, у яких у роті є язви та ранки. Потім з підручних матеріалів на уражену кінцівку накладають шину і вживають заходів для екстреного транспортування потерпілого в лікувальну установу. Під час транспортування на місце укусу рекомендується класти холод, давати якомога більшу кількість рідини, щоб зменшити концентрацію отрути в організмі та сприяти його виділенню із сечею.

Раніше існувала думка про необхідність припікань, надрізів, накладання джгута. Зараз така думка вважається неправильною. Припікання лише збільшує рану, сприяючи її нагноєнню, але не знищує отрути, надрізами ж не завжди вдається викликати сильну кровотечу, тому що в отруті присутні речовини, що викликають швидке згортання крові, а саме місце укусу сильно травмується. Перетягування джгутом кінцівки також не може призупинити проникнення отрути в організм, оскільки він поширюється не по кровоносним, а по лімфатичних судинах.

Якщо є шприц і ліки для ін'єкцій, то найбільш радикальним методом лікування буде миттєве введення протиотрутної сироватки, а також серцево-судинних засобів.

Отруєння й опіки отруйними дикоростучими рослинами

Причиною отруєння на туристському маршруті можуть бути отруйні плоди рослин.

Рослинa	Вид плоду
Беладонна (беладона)	Чорна блискуча соковита ягода
Вовче лико (вовча ягода)	Овальна яскраво-червона (іноді жовта) ягода-кістянка
Вороняче око	Сизо-чорна з восковим нальотом ягода
Бріонія біла (переступень)	Чорна ягода
Конвалія травнева	Червоно-жовтогаряча куляста ягода
Купина (соломонова печатка)	Синювато-чорна ягода
Воронець колосовидний (воронячі ягоди)	Довгаста чорна або червона ягода
Снежнеягодник	Біла ягода
Жимолость звичайна	Темно-вишнева ягода
Паслен солодко-гіркий	Червона яйцеподібна ягода

Гострі отруєння можуть бути викликані не тільки плодами, але і стеблами, коріннями, квітами рослин. Такими небезпечними рослинами є віх (цикута), білена чорна, дурман звичайний, аконіт отруйний, скоплія кавказька, болиголов краплистий, чемериця Лобеля.

До числа отруйних дикоростучих відносяться також анабазис безлистий (плоскуха), барвінок трав'янистий, пізноцвіт чудовий, образки болотні, горицвіт весняний (адоніс), жовтушник сірий, куряча сліпота болотна, копитняк, жовтець їдкий, льонок звичайний, наперстянка червона, паролист бобовий, живокіст лікарський.

Деякі рослини при одному лише дотику до їх листків можуть викликати опік шкіри з появою міхурів і навіть виразок, які важко загоюються. Це чагарник вовче лико (лісовий бузок), синій борець (аконіт), бульбочковий морквяник, ясенець та інші.

Профілактика отруєнь і опіків від дикоростучих рослин.

Готуючись до подорожі, необхідно ознайомитися за допомогою визначників рослин з найнебезпечнішими представниками рослинного світу, що трапляються в районі наміченого маршруту. Корисно зробити для себе замальовки або описи таких рослин.

Ознаки найбільш підступної рослини - смертельного веху (цикути), що росте у вологих місцях уздовж річок, струмків і боліт, повинен знати кожен турист. У нього трійчасті, сильно вирізані, схожі на курячі лапи листки яскраво-зелених кольорів, вузлувате товсте стебло із червонуватим нальотом, дрібні, як у кропу, білі квіти, запах петрушки, м'ясистий багатокамерний рожевий корінь.

Під час походу треба остерігатися пробування невідомих ягід, збирання в гербарій явно отруйних рослин .

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -25.05.2010

Безпека дитини вдома і на вулиці

Коли маля з’являється на світ, разом із ним народжуються любов і страх за його життя. Поки дитина маленька, мами мають відносний спокій, адже крихітка постійно перебуває під наглядом дорослих. Та дитина росте, і недалекий той час, коли вона муситиме сама дбати про свою безпеку. Адже захистити від життя неможливо, так само як і постійно бути поруч. Тому потрібно спробувати зменшити ризик, вчасно розказавши дитині про правила власної безпеки.
Одне слово, перше, що має задля своєї ж безпеки засвоїти дитина — це власне ім’я, прізвище, домашня адреса, а також телефони — домашній і робочий батьків. Якщо маля не лякливе, то десь років із трьох його можна залишати самого вдома, коли мамі, приміром, треба «вискочити» до магазину. Для цього воно повинне запам’ятати, що нікому не можна відчиняти двері й навіть підходити до них, якщо хтось дзвонить. Точно так само маля має твердо засвоїти такі правила поведінки вдома: ніколи не ставати на підвіконня; не лагодити й не «вивчати» розетку; не бігати по квартирі з гострими предметами; а також не брати самому ліки з аптечки.
Коли дитина підросте і ви дозволите їй самостійно виходити з квартири, до них додасться ще одне — перш ніж вийти з квартири, слід подивитися у вічко і переконатися, що на сходовому майданчику нікого немає. Ці правила ми рекомендуємо написати на аркуші паперу й повісити на стіні, а щоб краще засвоювалися, можна разом із малюком їх проілюструвати. Звичайно, домогтися чіткого виконання цих правил складно. Особливо якщо той, хто дзвонить у двері, спокушає маля жуйкою чи каже, що його послала мама. Тому краще не просто заборонити, а спробувати впливати на бажання маляти бути хорошим. Сказати, приміром, так: «Усі слухняні маленькі діти, коли вони самі вдома, ніколи не відчиняють дверей». Це повинно подіяти також, як і прохання, скажімо, лягти спати: «Зараз усі маленькі діти лягають у ліжечка». Об’єднання на вербальному рівні з іншими дітьми («Хороші хлопчики не пускають у дім чужих людей, не лізуть без дозволу в аптечку, не вмикають самі відеомагнітофон і т.п.») допоможе уникнути небажаних наслідків і перетворити незнайому ситуацію на зрозумілу та приємну — на здійснення хорошої справи.
Крім правил поведінки, не зайве прикріпити на стіні номери телефонів екстрених служб (для зовсім маленьких — знову-таки в малюнках): міліції, «швидкої допомоги», пожежної охорони.
Якщо у вас тихий, безпечний двір, що добре проглядається з вікна, то вже років у п’ять дитина може гуляти самостійно. Для цього вона також має засвоїти певні правила. Найголовніше з них — ніколи не розмовляти з незнайомими людьми. Причому слід пояснити, що сторонній — це той, кого вона не знає, навіть якщо він каже, що знає тебе. Тим паче нікуди не варто ходити зі сторонніми, особливо якщо ті пропонують подарувати цукерку чи іграшку. Маля мусить зрозуміти, що такі подарунки — лише хитрощі, щоб заманити його в пастку. Воно не повинне сідати в чужу машину, навіть якщо усміхнений дядько просить лише потримати за кермо або натиснути на педаль. Якщо ж сторонній виявляє наполегливість і намагається доторкнутися до дитини, то та має відразу ж починати кричати («Я вас не знаю!», «Не чіпайте мене!»), зчинивши якнайбільше галасу.
Далі маля має запам’ятати й ніколи не приносити додому незнайомих предметів — вони можуть бути небезпечні; побачивши собаку, не намагатися гратися з ним, а спокійно пройти мимо; не розпалювати багаття; не ходити в підвали та підземелля, де можуть ховатися бандити; не наступати на каналізаційні люки — можна провалитися; не вилазити на дерева, пожежні сходи та дах; якщо хоче піти погуляти в сусідній двір, то повинне сказати про це мамі або будь-кому іншому з дорослих (бабусі, татові), які у цей момент перебувають удома; не сідати в ліфт із незнайомими людьми — краще пройтися пішки сходами або почекати. Крім того, дитина не повинна виносити у двір дорогі речі й розповідати, які ще цінні речі є вдома, навіть якщо дуже хочеться похвалитися.
Школяр уже цілком готовий до освоєння правил поведінки на вулиці, хоча, на наш погляд, першокласника, особливо якщо школа не близько, краще водити в школу й забирати з неї дорослим. Та якщо такої можливості немає, то насамперед слід переконатися, що дитина добре знає маршрут, номер школи, клас, а також уміє попросити допомоги у дорослих. Не зайве прорепетирувати це вдома. Діти нерідко дуже сором’язливі й бояться звернутися до дорослого. Крім того, дитина повинна знати, до кого саме можна звертатися по допомогу — до чоловіків у формі (військових, міліціонерів), мам із візками, продавщиць із лотків.
Юний пішохід має знати правила дорожнього руху: на яке світло переходити дорогу; куди подивитися спочатку, а куди — дійшовши до середини дороги; знати призначення підземних і наземних переходів; йти з правого боку тротуару, подалі від проїжджої частини. Крім того, дитина мусить пам’ятати, що не варто скорочувати шлях, вирушаючи через будівництво, великий пустир, гай та інші глухі місця.
Якщо добратися до школи можна тільки з допомогою транспорту, то дитину потрібно навчити правил поведінки в транспорті. Не зайве спочатку написати їй на аркушику можливі варіанти маршруту. При цьому краще не просто забороняти дитині робити те й те, а пояснювати чому. Приміром, притулятися до дверей у автобусі не потрібно тому, бо вони можуть раптово відчинитися.
У підлітковому віці настає час розповісти синові чи доньці про сексуальні стосунки та правила особистої безпеки. Також не зайве в цьому віці засвоїти й правила поведінки при загрозі насильства. Стосується це не лише дівчаток, а й хлопчиків. Найголовніше правило таке: ніколи не розмовляйте з незнайомцем. Деякі «специ» примудряються буквально за кілька хвилин «заговорити» жертву до такого стану, що вона піде за ними куди завгодно. Особливо це стосується нестійкої психіки підлітка. Краще відразу сказати: «Вибачте, я поспішаю». Також не варто реагувати на прохання «передати ліки хворій бабусі з 21-ї квартири» або віддати записку «коханій дівчині з того он будинку». Все це цілком може бути хитрощами.
Природно, не варто повертатися додому, коли вже темно, та якщо таке сталося і на вулиці нікого немає, крім підозрілої особи, то спочатку слід спробувати втекти. Якщо людина продовжує переслідування, то потрібно спробувати наробити галасу: розбити, приміром, вітрину магазина чи скло в машині — спрацює сигналізація і з’явиться чи власник машини, чи міліція. Просто кричати й кликати на допомогу недоречно, це може ще більше розлютити злочинця. Взагалі ж, у більшості небезпечних ситуацій рятує парадоксальна поведінка, не типова для жертви.
Та насильство може скоїти не тільки незнайома людина, і це добре мають засвоїти дівчата-підлітки, які часто провокують своїх однокласників занадто вільною поведінкою. Мама має пояснити, що не варто робити «аванси», на вечірках зі спиртним корчити з себе «бувалу жінку», намагатися не усамітнюватися з людиною, яка поводиться розв’язно.
Та найголовніше, що б нам хотілося сказати, — дитина повинна знати, що з кожного, навіть найбезвихіднішого становища існує, як мінімум, один вихід. Щоб знайти його, потрібно не лякатися, а згадати, що з цього приводу говорила мама, і діяти холоднокровно.

матеріал підготовлено
завідувачем методичного кабінету
– Федор О.Т. 67-33-96

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -20.05.2010

МНС іформує, застерігає, попереджає…

Збираємось в табір відпочинку.

    Скоро наші діти поїдуть на відпочинок у дитячі табори. Але чи всі вони знають, як потрібно поводитись, щоб відпочинок не закінчився трагедією? Адже причиною нещасних випадків часто є незнання елементарних правил безпеки, на які ми звертаємо Вашу увагу.
Правила безпеки при розпалюванні вогнища.
Місце для розпалювання вогнища повинно бути розташованим на відкритому місці, сухим і біля струмка. Перед тим як розкласти багаття необхідно зняти верхній шар трави з ґрунтом приблизно на пів лопати і покласти його вбік, а потім вже розпалити вогнище. Не залишайте багаття без нагляду, обов’язково залийте його водою і прикрийте шаром ґрунту, який Ви зняли готуючи вогнище до розпалювання.
Коли купатися?
Найбільш сприятливою для купання є безвітряна сонячна погода з температурою повітря 220С та води 180С. Найкращий час – ранок або вечір, коли гріє сонце, але немає небезпеки перегрівання. Після тривалого перебування на сонці не пірнайте у воду з розбігу, а заходьте поступово, можна спочатку декілька раз зануритися. Різка зміна температури дуже небезпечна для людського організму. Плавати у воді слід не більше 20 хвилин.
Де купатися?
Купатися треба на пляжах, водних станціях, адже місця колективного відпочинку завжди мають необхідні засоби для надання допомоги потерпілим, та й коли поруч з вами є багато людей, то у разі небезпеки можна розраховувати на допомогу. Якщо у воді ви відчуєте, що втрачаєте сили, або коли тіло зводить судоми, чи ви побачили потопальника, а самі не вмієте плавати, - не соромтеся, кличте на допомогу.
Де і як пірнати?
Пірнати можна лише там, де проведено обстеження дна на наявність небезпечних предметів, є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Перший стрибок краще робити ногами вниз - „солдатиком”. Не пірнайте в мілких, темних та невідомих місцях, особливо з розбігу вниз головою, бо ви можете вдаритися об дно, знепритомніти та втопитися.
   Категорично забороняється:
- запливати за визначену територію пляжу, яка огороджена буйками;
- підпливати до моторних човнів, що рухаються, стрибати у воду з плавзасобів, споруд та предметів, які для цього не пристосовані;
- використовувати для плавання автомобільні камери, дошки, несправні човни;
- допускати у воді грубі ігри з хватанням за руки та ноги;
- подавати фальшиві сигнали біди;
- засмічувати воду та берег;
- тим, хто не вміє плавати, заходити у воду більше, ніж по пояс.
Перегрівання організму. Тепловий(сонячний)удар.
Довготривале перебування на сонці може привести до сонячного удару. Він наступає при перегріванні організму прямими сонячними променями, особливо голови.
Перші ознаки: настає в’ялість, розбитість організму, нудота, головний біль. В подальшому   - підвищується температура тіла, появляється блювота, можливі непритомності, судороги.
При перших ознаках потерпілого слід укласти в холодне приміщення або затінок. До голови, бокових поверхней шиї, тулубу прикласти холод, давати пити підсолену холодну воду, чай і терміново викликати лікаря або доставити потерпілого в ближній лікарняний заклад.
ПАМ’ЯТАЙТЕ:
•   Не знаходьтеся довгий час на сонці.
•   На голову одягайте головний убір або пов’язуйте світлу косинку.
Укуси тварин
Укуси домашніх тварин можуть викликати інфекцію. Найбільш небезпечним є укус скаженої тварини. Вірус сказу передається через слину зараженої тварини, наприклад, собаки, кішки, лисиці, інколи це можуть бути сільськогосподарські тварини.
Якщо людину укусила тварина, необхідно вивести постраждалого у безпечне місце, зупинити кровотечу, накласти пов’язку на рану. Тварина, що покусала, повинна бути обстежена відносно сказу. Покусана людина, при необхідності, проходить щеплення проти сказу.
Отруєння, викликані укусами змій.
До отруйних змій відносяться гадюка, гюрза, кобра та інші. Характер отруєння залежить від дози отрути, місця укусу. Найбільш небезпечні укуси в ділянці голови, шиї поблизу великих кровоносних судин. Ознаки отруєння:
-   біль в місці укусу;
-   набряк, крововилив;
-   інколи утворюються пухирі;
-   слабкість, порушення дихання;
-   головний біль;
-   нудота;
-   підвищення температури тіла.
Перша допомога при укусах змій:
-   допоможіть постраждалому зайняти зручне положення, якщо є можливість, укушену кінцівку опустить нижче рівня серця.
-   на місці укусу покладіть холод;
-   заспокойте постраждалого.
Постраждалого треба доставити до лікарні. Не намагайтеся висмоктувати отруту ротом, не накладайте джгут.
Укуси комах
Токсична дія отрути комах пов’язана з тим, що в ньому містяться алергени, що викликають алергічну реакцію та загальну інтоксикацію. Небезпечні численні укуси бджіл, ос, особливо в голову, шию, обличчя. Ознаки укусів:
-   пекучий біль;
-   набряклість;
-   почервоніння, свербіння;
-   часто головний біль, недуга.
Перша допомога при укусі комах:
-   витягнути жало пінцетом;
-   ранку змастити розчином нашатирного спирту, одеколону;
-   накласти асептичну пов’язку;
-   у випадку виникнення анафілактичного шоку (при зупинці дихання та кровообігу) негайно проводять реанімаційні заходи.
Перша допомога потерпілим при:
Опіках:
-   погасити палаючий одяг;
-   винести потерпілого у безпечне місце;
-   зняти з нього обгорілий одяг;
-   накласти стерильну пов’язку;
-   відправити у медпункт.
Ураженні струмом:
-   якщо можна , вимкнути електроенергію;
-   звільнити потерпілого від дії струму;
-   якщо необхідно, зробити штучне дихання;
-   накласти пов’язку на ураженні місця;
-   відправити у медпункт.
Утопленні:
-   видалити воду з легень і шлунку потерпілого;
-   очистити йому рот і горло від слизу;
-   покласти на спину, максимально закинути голову й енергійно зробити штучне дихання;
-   якщо необхідно, зробити масаж серця.
Незначних пораненнях:
(ознаки:- при капілярній кровотечі кров точиться з рани; - кров витікає під низьким тиском; - кров із капілярів не така яскрава, ніж артеріальна; - згортання крові відбувається швидко.)
-   промийте рану розчином антисептика або чистою водою з милом;
-   для очистки забруднених ран використовуйте чисту серветку або стерильний тампон окремо для кожної рани: завжди починайте з середини рани, рухаючись до країв;
-   міняйте серветку при кожній наступній дії;
-   на рану накладіть невелику пов’язку;
-   допомога лікаря потрібна лише в тих випадках, коли є ризик інфікування рани.

Дії населення під час буревію.

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій. Не користуйтеся без потреби телефоном,бо по ньому можуть надійти повідомлення.

Дії під час стихійного лиха:

●Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам. Зачиніть вікна та відійдіть від них подалі. ●Зберіть документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.
●Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.
●Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.
●Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.
● Якщо ви на відкритій місцевості щільно притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.
●Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтесь в ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.
●Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев.

Дії після стихійного лиха:

● Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію.
●Допоможіть по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
●Переконайтесь, що ваше житло не отримало пошкоджень.
●Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо - та водопостачання.
●Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що не має витоку газу.
●Перевірте, чи не існує загрози пожежі, при необхідності сповістіть пожежну охорону.
●Не виходьте відразу на вулицю — після того як вітер стихнув, через кілька хвилин шквал може повторитися.
●Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.
● Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів тощо.
●Обов'язково кип'ятіть питну воду.
●Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.
●Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

матеріал підготовлено
методистом методичного кабінету
Шпонтак Інною Михайлівною 67-33-96 ( моб. 0-50-95-67-498).

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -18.05.2010

ЗНАННЯ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ ЗАХИСТИТЬ ВАС ВІД БІДИ

Найвищими цінностями суспільства є життя і здоров’я людей. Проте з кожним роком збільшується кількість негативний факторів, що згубно впливають на безпеку життєдіяльності. Лихо краще попередити, ніж боротися з його наслідками, часто трагічними.

Основними причинами такого катастрофічного стану справ – незнання правил особистої безпеки, невміння передбачити небезпеку, по можливості її уникнути та при необхідності діяти. Для переважної більшості дорослих та дітей в екстремальних ситуаціях найбільш характерні страх, паніка, невміння швидко оцінити обстановку і гармонійно діяти.
Попереду купальний сезон. Тисячі людей у цей період місцем свого відпочинку обиратимуть берег моря, річки, озера чи ставка. Вода – це середовище, в якому при невиконанні правил поведінки людина може отримати травму і навіть загинути.

Основні правила поведінки на воді:

1) Уміння триматися на воді – запорука безпеки. Купання у морі, річці, ставку.
Вода є не тільки джерелом життя, здоров’я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній – запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.
Пам’ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.
2) Допомога потопаючому.
Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:
- якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще – рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив’яжете до нього мотузку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;
- якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;
- якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;
- опинившись на березі, викличте “швидку допомогу”.
3) Правила безпечної поведінки на воді та біля води.
Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:
– діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
– учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
– не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;
– не можна запливати за обмежувальні знаки;
– слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;

– якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;
– купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря - не нижче +24;
– не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20-30 хв;
– не заходити у воду напідпитку, ніколи не плавати наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах;
– не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;
– не подавайте навмисних сигналів про допомогу;
– не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
– купаючись на “дикому пляжі” чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки чи дерева;
– купатися краще там, де працюють рятувальні служби;
– утримуйтеся від далеких запливів;
– до плавок слід прикріпляти шпильку, адже якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів.

ШАНОВНІ ДОРОСЛІ ТА ДІТЛАХИ!

Ніколи не забувайте про правила безпеки під час відпочинку біля річки та правила поведінки на воді, адже суворе та чітке дотримання цих правил збереже Вам життя та здоров’я!
Купайтеся там, де безпечно!

Вода - чудовий засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією.
Звертаємося до батьків! Проведіть бесіди з дітьми, не відпускайте неповнолітніх дітей купатись самих або в компанії однолітків. Головне - самі будьте прикладом правильної поведінки на пляжі. Ваш обов'язок, як батьків: якщо взяли дітей на пляж, уважно стежте за ними, дитина повинна бути постійно у полі зору.
Найбільш сприятливою для купання є безвітряна, сонячна погода з температурою повітря 22 градуси, та води не менше 18 градусів. Найкращий час - ранок або вечір, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання.
Після тривалого перебування на сонці не пірнайте у воду з розбігу, заходьте поступово, можна спочатку змочити тіло водою. Різка зміна температури дуже небезпечна для людського організму, особливо для людей з хворим серцем. Плавати у воді треба не більше 20 хвилин.
Купатися треба на перевірених рятувальними службами пляжах, адже місця колективного відпочинку завжди мають необхідні засоби для надання допомоги потерпілим, та й коли поруч з вами багато людей, то в разі нещасного випадку можна розраховувати на допомогу.
Якщо ви у воді відчуваєте, що втрачаєте сили, або тіло зводять судоми, чи ви побачили потопаючого, a самі не вмієте плавати, - не соромтеся, кличте на допомогу!
Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Не пірнайте на мілині та у невідомих місцях, особливо з poзбiгy вниз головою, ви можете вдаритися об дно, знепритомніти та загинути.
Тому, навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Закарпатської області попереджає:
Категорично забороняється:
-    розпивати алкогольні напої i купатись у нетверезому стані;
-    запливати за територію пляжу, яка огороджена буями;
-    підпливати до суден, вітрильників, веслових i моторних човнів та інших плавзасобів, що рухаються;
-    стрибати у воду з плавзасобів, споруд та предметів, які для цього не
призначені i в місцях, де невідомі глибина та стан дна;
-    залізати на технічні та попереджувальні знаки, 6yї та інші предмети;
-    використовувати для плавання автомобільні камери, дошки, несправні човни;
-    допускати у воді грубі ігри з примусовим зануренням під воду;
-    подавати фальшиві сигнали тривоги заради жарту;

- залишати без нагляду малолітніх дітей.

Будьте обережні, бережіть своє життя та життя своїх близьких!

Як уникнути сонячних і теплових ударів під час літньої спеки

Сонячний удар – це гострий хворобливий стан, який виникає через перегрів голови прямими променями сонця. Основна причина сонячного удару – сонце, що нещадно обпікає вашу непокриту голову або голе тіло. Також сонячному удару сприяють духота, безвітряна погода, переїдання, розпивання спиртних напоїв на пляжі.

Ознаки сонячного удару – почервоніле обличчя, сильний головний біль і запаморочення. Потім темнішає в очах, з’являються нудота, в деяких випадках – блювота. Іноді виникають кровотечі з носу і розлади зору. Якщо не надати допомогу, постраждалий непритомніє, в нього частішають дихання та пульс, порушується діяльність серця. Сонячний удар нерідко поєднується з опіками шкіри: почервоніння, міхури і т.д.
Тепловий удар – це гостро хворобливий стан унаслідок перегріву тіла. В результаті перегріву посилюються процеси теплоутворення з одночасним зменшенням або утрудненням тепловіддачі в організмі людини, що викликає порушення його життєвих функцій. Перегріву тіла сприяє все, що порушує виділення поту й утруднює його випаровування: висока температура і вологість повітря, фізична робота в шкіряному, прогумованому або синтетичному одязі, перевтома, обезводнення організму, надмірна їжа, тривалі походи в жарку погоду. Отримати тепловий удар ще легше, ніж сонячний: сонце не є для нього необхідною умовою. Достатньо посилено попрацювати в дуже теплому одязі, через який не проникає повітря, або декілька годин провести в задушливому, погано вентильованому приміщенні.
Ознаки теплового удару – загальна слабкість, сонливість, головний біль і запаморочення. Потім обличчя червоніє, температура тіла підвищується (іноді навіть до 40 градусів за Цельсієм), часто бувають диспепсичні розлади – пронос, блювота. Якщо до цього часу не усунути причини, що викликали перегрів, у хворого починаються галюцинації та марення. Потім постраждалий непритомніє, його обличчя блідне, шкіра стає холодною та спостерігається її посиніння. Підвищується потовиділення, порушується серцева діяльність: пульс стає частішим але слабким. У такому стані людина може загинути, якщо вчасно не надати медичну допомогу.
Перша допомога однакова в обох випадках. Постраждалого необхідно негайно винести на свіже повітря в тінь або в прохолодне, добре вентильоване приміщення, розстебнути комір його одягу, а краще роздягнути до поясу, укласти на спину з підведеною головою. На голову покласти холодний компрес, тіло обернути мокрим простирадлом або обприскувати холодною водою. Постраждалому необхідно спожити велику кількість прохолодного пиття. Добре допомагає звичайна настоянка валеріани: 20 крапель на третину склянки води. В екстрених випадках, коли людина без тями, її дихання зупинилося, а пульс не простежується – не чекайте медиків! Пригадайте, чому вас навчали в школі, починайте робити штучне дихання і закритий масаж серця.
Сонячний і тепловий удари легко виникають у дітей, підлітків і людей похилого віку, оскільки через вік їхній організм має певні фізіологічні особливості – система внутрішньої терморегуляції їхнього організму є недосконалою. Також до групи ризику можна віднести людей, непризвичаєних до спеки, із надмірною вагою, та таких, які страждають на серцево-судинні та ендокринні захворювання або ж зловживають алкоголем. Якщо ви відноситеся до однієї з цих груп, не чекайте, коли сонце і спека у прямому розумінні слова вдарять по вашому здоров’ю.

Профілактичні заходи можна вжити заздалегідь:
-   уникати тривалої дії прямих сонячних променів на непокриту голову або тіло;
-   прикривати голову головним убором чи хусткою;
-   чергувати відпочинок на пісочку з купанням;
-   не засинати під час загоряння, якщо боїтеся заснути – попросіть відпочиваючих поряд розбудити вас;
-   не здійснювати в жаркий час дня тривалих екскурсій;
-   більше пити води.
Щоб попередити теплові удари, необхідно створити нормальні умови побуту та праці: підтримувати нормальну температура та рівень вологості у приміщеннях, здійснювати періодичне їх провітрювання. Одяг, обраний „за сезоном”, допоможе вам значно зменшити ризик теплового удару.
Шановні громадяни, ви самі в першу чергу повинні дбати про своє здоров’я і захищатись від теплових і сонячних ударів! Ви повинні чітко дотримуватись певних правил, з дотриманням яких ви захистите себе від лиха!

Літні канікули – не привід забувати про безпеку!

Незабаром для школярів пролунає останній дзвінок і розпочнуться довгоочікувані літні канікули. Вільного часу у дітвори побільшає. Хтось поїде з батьками відпочивати на море, когось чекають гостинні хати й зелені городи бабусь-дідусів, та немало й тих, котрі на довгі три місяці фактично будуть полишені самі на себе. Ситуацію ускладнює те, що катастрофічно зменшилась кількість дитячих таборів відпочинку, та й у батьків часто не вистачає коштів, аби придбати путівку у такий табір.
На жаль, деякі батьки не переймаються тим, щоб навчити дітей, як поводитися на дорозі, не пояснюють їм, наскільки небезпечна необачність на проїзній частині. Як наслідок — травми чи смерть дітей під колесами транспорту.

Випадків дитячого дорожньо-транспортного травматизму в останній час не поменшало і це не дає жодних підстав для самозаспокоєння. Лише з початку року на вулицях і шляхах Закарпатської області було скоєно понад 100 ДТП з потерпілими, в яких 27 осіб загинули та 138 отримали тілесні ушкодження. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, ріст кількості дорожньо-транспортних пригод зріс на 3,1%, збільшилася й кількість загиблих — на 50% і травмованих осіб — на 17,9%. Як свідчить та ж суха статистика, практично кожна друга дорожньо-транспортна пригода за участю дітей трапляється через порушення ними норм безпечної поведінки на вулицях та шляхах.

Аналіз цих ДТП свідчить, що їх основними причинами є неуважність, недисциплінованість і невміння дітей врахувати особливості навколишніх умов. Вони влаштовують ігри на проїзній частині або поблизу неї, переходять на протилежну частину дороги посередині вулиці, раптово з’являються з-за транспорту, що стоїть або рухається у безпосередній близькості, не переконавшись у повній безпеці, перебігають дорогу перед транспортом, що наближається, переходять вулицю на заборонний сигнал світлофора. А це часто призводить до біди.

Хочеться ще раз нагадати дорослим про необхідність особливого нагляду за дітьми в період канікул. Адже ані вчителів, ані вихователів поряд з дітьми в ці літні дні не буде. Тож багато чого залежить від самих батьків, від того, з якими напутніми порадами вони відпускають своїх синів і доньок на вулицю.
Якщо ви не в змозі постійно відслідковувати кожний їх крок, то ще раз повторіть з ними основні правила переходу вулиць і доріг, застережіть від ігор поблизу проїзної частини. Нагадайте своїй дитині прості правила безпеки: не можна виходити на проїзну частину з-поза якоїсь перешкоди, а вийшовши з громадського транспорту, можна рушати через дорогу (звісно, по пішохідному переходу) лише після того, як автобус чи тролейбус від’їде від зупинки і не закриватиме поле зору.
Шановні батьки! Не подавайте дітям поганого прикладу, не порушуйте самі Правила дорожнього руху і не привчайте їх до цього.

Не зайве буде нагадати і водіям, що незабаром розпочнуться шкільні канікули, тож не завадить подвоїти увагу на дорогах. Наша спільна мета — зберегти власне майбутнє і майбутнє держави — наших дітей.
Особливо слід пам’ятати про це зараз, із наближенням літніх канікул, періоду, коли проблема дорожніх автопригод за участю та з вини дітей особливо загострюється. І ніхто не повинен залишатися осторонь її вирішення: ні батьки, ні вчителі, ні самі діти.
Забезпечте дітям повноцінний і безпечний відпочинок, збережіть їх життя і здоров’я!

Матеріал підготувала:

методист обласних курсів

– Просяник Н.С.(066-180-20-99)

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 13.05.2010

Дії під час землетрусу

Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.
Попередити землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.

Дії у випадку загрози виникнення землетрусу:
1. Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.
2. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
3. Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу.
4. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.
5. Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.
6. Від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.
7. Поставте на підлогу більш важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.
8. Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів.
9. З’ясуйте чи не знаходиться ваше житло чи місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

Дії під час землетрусу:

1. Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує — це предмети і уламки, що падають.
2. Швидко залиште будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви знаходитесь на першому — другому поверсі.
3. Негайно залиште кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.
4. Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.
5. Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.
6. Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.
7. Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.
8. Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань.
9. Перевірте чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, по можливості, надайте допомогу.

Дії після землетрусу:

1. Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.
2. По можливості, допоможіть постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
3. Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла.

4. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.
5. Обов’язково кип’ятіть питну воду, вона може бути забруднена.

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -13.05.2010

Прогулянка в ліс

Методичні рекомендації щодо надання допомоги при втраті орієнтації під час прогулянки у лісі.

Що слід робити ( коли заблукали):

зберігати спокій та уникати паніки;
пригадати останню прикмету на знайомій частині шляху і постаратися простежити до неї дорогу.
Прислухатися. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей.

Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.
Пам'ятайте! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.
Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати.

Чого не слід робити:

пити воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води - струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть мити руки;
затримуватися біля поламаних дерев. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру;
ходити біля боліт. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк;
контактувати із дикими тваринами. У людей і тварин ( олень, лисиця) близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту вогонь або стукати палицею об дерево.
залишати їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку;
ховатися під високими деревами та залишатися на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.

Небезпека від комах, кліщів, змій.

Загрозу для здоров’я дітей, особливо для тих, хто потерпає від алергії, становлять оси (шершень, звичайна оса) і бджоли, змії, кліщі. При їх жаленні під шкіру вприскується отрута, від якої може виникнути місцева або загальна реакція.
Ступінь отруєння після укусів бджіл залежить від кількості одночасних укусів, місця ураження та індивідуальної реакції організму до бджолиної отрути. Найнебезпечнішими є укуси ротової порожнини.
Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз ужалила бджола або оса: сильний біль, сверблячка і печіння, почервоніння і набряк.
Що слід робити ( при укусах комах):

видалити по можливості жало разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем, пінцетом, голкою;
промити ранку етиловим чи нашатирним спиртом;
прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витяганню отрути з ранки і перешкоджає розвитку набряку або льоду для зменшення болю;
дати випити міцного і солодкого чаю.

Кліщі. Ці приставучі і кусючі носії кліщового енцефаліту найбільш активні у весняно-літній період. Для попередження цього захворювання при лісових прогулянках, зборів ягід, грибів, необхідно дотримуватись найпростіших запобіжних правил.
Що слід робити ( для захисту):

одяг повинен надійно закривати тіло.
штани – заправлені у шкарпетки, на ногах – чоботи або щільно зав‘язані черевики.
куртку наглухо закривають і заправляють у штани, обшлаги повинні щільно облягати кисті рук.
комір і манжети можна змастити камфорною олією.
вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом.
можна застосовувати засоби відлякування комах, так звані репеленти: крем “Тайга”, лосьйон “Ангар”, аерозоль “ДЕТА”.

Після повернення з лісу необхідно уважно оглянути одяг і тіло. Особливо уважно потрібно оглянути голову, шию, відкриті ділянки шкіри. Кліщі, які присмоктались, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх важко відрізнити від природних утворень на шкірі.
Що слід робити ( при укусах кліщів):

кліщів, що присмокталися, треба видалити( для того шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином, після цього паразит виходить самостійно);
ранку потрібно змазати розчином йоду;
вилучених кліщів спалити;
якщо при видаленні кліща голівка його відірвалась і залишилась в товщі шкіри, потрібно звернутися в медичну установу для видалення голівки та введення гамма-глобіну і подальшого спостереження протягом трьох тижнів.

Що слід робити ( при укусах змій):

слід створити всі умови для негайного введення сироватки;
забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути в кров;
звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів для попередження набряків;
не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище місця укусу, бо це може призвести до порушення обміну речовин в ураженій ділянці;
не надрізати краї рани, не відсмоктувати з неї кров, бо через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров;
дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю).

матеріал підготовлено завідувачем методичного кабінету – Федор О.Т. 67-33-96

НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області - 07.05.2010

Що таке радіація і з чим її їдять.

Радіація – це випромінювання радіоактивних елементів, які потрапили в навколишнє середовище, внаслідок руйнування реактора на будівлі 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції і викиду значної кількості радіоактивних речовин у довкілля. Сталася ця подія сумнозвісного 26 квітня 1986 року. А з чим її їдять? Та теж відомо, з різноманітними продуктами харчування, які людина вживає щоденно мінімум три рази на день. Ми не можемо зупинити вплив радіації на організм, але можемо порекомендувати як мінімінізувати її шкідливу дію. Існують прості способи зменшення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування.
Отже, капусту слід вживати без верхніх 3-4 листів і качана. Перед вживанням у овочі треба промити у проточній воді, а іноді бажано навіть вимочувати. У коренеплодів ( моркви, буряка, редиски, ріпи) обов’язково треба видаляти гичку разом з вінчиком на 10-15 мм. Відварювати їх слід до напівготовності, потім воду злити і залити новою порцією води. Не бажано відварювати та запікати картоплю в лушпинні. Переробка овочів і фруктів, їх консервування (квашення і маринування) також зменшує вміст радіонуклідів. При цьому розсоли і маринади в їжу використовувати не рекомендується.
При зборі лісових грибів та ягід треба пам’ятати, що найменший вміст радіонуклідів у опеньків, грибів – парасольок строкатих, дощовиків, більше накопичують лисички, рядовки, боровики, підберезники, красноголовці. Сильно накопичують радіацію зеленушки, сироїжки, грузді, вовнянки рожеві.
Є ще гриби, які акумулюють радіацію, це - польські гриби, свинушки, маслюки.
Зменшення вмісту радіонуклідів можна досягти шляхом їх відварювання у солоній воді протягом 15-60 хвилин, при цьому через кожні 15 хвилин відвар зливається. При кип’ятінні в підсолену воду треба додати трошки столового оцту чи лимонної кислоти, що збільшує вихід радіонуклідів із грибів у відвар.
Лісові ягоди також по-різному накопичують радіацію. Найбільший вміст радіонуклідів у журавлині, брусниці, чорниці, менше у суниці, малині, ожині. Найчистіші у плані вмісту радіації ягоди калини і горобини. Споживати ягоди треба у свіжому вигляді, очистити від залишків листя, моху, ґрунту, кілька разів промити у проточній воді, оскільки при сушінні активність радіонуклідів може зростати у 10 разів.
Не треба зовсім відмовлятися від споживання дарів природи, просто виконуйте прості заходи щодо збереження власного здоров’я та будьте здорові та щасливі.

Алла Семінович, завідувач методичного кабінету

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 06.05.2010

Біотероризм та заходи щодо його попередження на території України

Тероризм – одне із найбільш грізних явищ нашого часу. У світі існує декілька десятків різних терористичних організацій. Вони пов’язані з певними етнічними групами, фанатичними, політичними, мафіозними організаціями, які у будь-який спосіб намагаються реалізувати свої злочинні наміри. Мета терористів – вибіркове ураження окремих громадських чи політичних діячів або й якомога більше жертв цивільного населення для залякування людей. Щоб реалізувати свої цілі, злочинці не зупиняються й перед використанням біологічних агентів з різним потенціалом патогенності. Такі середники для біотерористів дуже привабливі, оскільки є досить доступними, придатними для зберігання, транспортування і поширення, невидимими на момент використання, з певним відстроченням ефекту дії. Тому у разі біотерористичної атаки медична служба зазвичай не зможе вчасно організувати запобіжні заходи. Додаткову складність становитиме нетипова клінічна картина недуги, зумовлена незвичайним шляхом зараження та зміненими властивостями збудника, або одночасним використанням багатьох інфекційних агентів. Таким чином. вирішення проблем, пов’язаних з протидією біотероризму, є актуальним державним завданням, що безпосередньо стосується національної безпеки держави та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
До структури надзвичайних епідемічних ситуацій в світі, в яку входять: карантинні інфекції (чума, холера, жовта лихоманка); емерджентні інфекції (екзотичні високо-контагіозні вірусні геморагічні лихоманки); особливо небезпечні природно-вогнещеві інфекційні захворювання (лептоспіроз, кліщовий енцефаліт, геморагічні лихоманки, хвороба Лайма); раптово виникаючі інфекції, що повертаються, викликаючі спалахи і епідемії захворювань, котрі реєструються спорадично, постійно і мають закономірності свого циклічного розвитку (дифтерія, грип, дизентерія, ешеріхіози, туберкульоз, сифіліс, гонорея і т.д.); генетично змінені мікроорганізми в навколишньому середовищі; аварії при техногенних катастрофах (зниження специфічної і неспецифічної резистентності людини до різноманітних захворювань, порушення систем життєзабезпечення людей, відсутність якісної питної води, гарантійної якості харчових продуктів); маловивчені інфекції (хвороба легіонерів, хвороба Кронсфельда), відносять біологічний тероризм і воєнну загрозу.
З метою біотероризму (також як і воєнної загрози) може бути використаний широкий спектр збудників і їх токсинів (близько 60). Проте, найімовірніше, використання найбільш контагіозних збудників (віруси натуральної віспи, геморагічної лихоманки Марбург, збудники чуми, сибірської виразки, туляремії токсин ботулізму). З меншим ступенем вірогідності можуть бути використані менш контагіозні збудники (бруцельозу, венесуельського енцефаліту коней, сапа, меліоїдоза, висипного тифу, жовтої лихоманки, холери, токсинів правця і дифтерії). Крім того, існують збудники, використання яких проблематичне (віруси сказу, грипу, парентеральних гепатитів, ВІЛ, збудники сифілісу, гонореї і стафілококової інфекції).
Тому надзвичайно важливо в будь-якій державі бути готовими до здійснення діагностики з метою попередження завезення, в першу чергу, карантинних і небезпечних інфекційних захворювань бактерійної і вірусної етіології, що створює методичні основи для готовності до швидкої діагностики збудників, можливо використовуваних з біотерористичною метою.
В Україні функціонує 3212 лабораторій мікробіологічного профілю, в тому числі в системі Міністерства охорони здоров’я біля 2000, в яких постійно проводяться роботи з біологічними агентами ІІ-ІV груп патогенності.
З метою посилення протиепідемічного режиму та підвищення безпеки цих установ, протягом останніх 5 років прийнято ряд організаційних та практичних заходів. Затверджені накази МОЗ України з питань підвищення безпеки установ та посилення протиепідемічного режиму роботи в мікробіологічних лабораторіях. Проведена перевірка мікробіологічних підрозділів (лабораторій) закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідних інститутів, за висновками перевірок запропоновані заходи щодо підвищення біологічної безпеки установ та порядку утримання колекцій культур.
Але, на жаль, матеріально-технічне забезпечення установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби залишається недостатнім. Парк лабораторного обладнання та приладів застарілий і залишається на рівні 70-80 років. Практично відсутнє сучасне обладнання, в тому числі і для молекулярно-генетичних досліджень.
Перевіркою готовності цих підрозділів можна вважати роботу по дослідженню “невідомих речовин” на сибірку. За інформаціями таких країн як Австрія, Голландія, Франція тощо для проведення такої роботи в них були залучені значні формування збройних сил, через неможливість проведення її установами охорони здоров'я.

Проаналізувавши досвід роботи у період напруженої ситуації з біотероризму, можна запропонувати ряд заходів щодо його попередження на території України, а саме:
-    доцільним було б покращити матеріально-технічне забезпечення установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють перевірку різних біологічних агентів;
-    підвищити рівень перевірки та контролю пасажирів та їх багажу, на наявність різних біологічних агентів, на митних постах та у аеропортах;
-    створити групи швидкого реагування біологічного контролю;
-    здійснювати вилучення та доставку до лабораторій особливо небезпечних інфекцій підозрілих матеріалів силами Міністерства з надзвичайних ситуацій з обов'язковою участю робітників МВС, а не санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Матеріал підготовлено:
завідувачем навчального кабінету
інформаційних технологій навчання
Коваль Вікторією Михайлівною

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 29.04.2010

ЯК НЕ ПОСТРАЖДАТИ У НАТОВПІ

В місцях, де збирається дуже багато людей, наприклад, у школі, кінотеатрі, на стадіоні, мітингу, громадському транспорті і т.д., некеровані панічні дії натовпу можуть викликати навіть людські жертви.

    Уникати натовпу і стовпотворіння. При русі в суцільному натовпі не напирати на тих, хто йде попереду.
   Якщо паніка почалася через терористичний акт, не поспішайте своїм рухом ускладнювати безладдя і не позбавляйте себе можливості оцінити обстановку та прийняти правильне рішення.
    Якщо в місцях великого скупчення людей побачите багато п'яних або сильно збуджених громадян – залиште місце події раніше або значно пізніше
    Старайся уникати затору, а головне - тих місць, де просування обмежують гострі кути, перила, скляні вітрини (кращих умов, щоб бути притиснутим, роздавленим і серйозно травмованим важко придумати).

Ситуація підвищеного ризику можуть виникнути при поїздці в громадському транспорті, де найбільше скупчення буває в часи пік та після закінчення масових заходів. Тому пам'ятайте наступні правила:
• Чекаючи автобус чи тролейбус, треба стояти на добре освітленому місці поряд з іншими людьми.
• Коли транспорт підходить, не стійте в першому ряді нетерплячого натовпу - вас можуть виштовхнути під колеса.
• Не спіть під час руху у міському транспорті можна отримати травму при різкому гальмуванні або маневрі.
• Не можна спиратися спиною на двері, по можливості треба уникати їзди на сходинках або в проходах.
• У разі виникнення пожежі в громадському транспорті треба всіма засобами боротися з панікою, рятувати в першу чергу дітей, людей похилого віку, інвалідів.
• Якщо біля виходу створилася давка, не приєднуйтесь до натовпу, краще вибийте вікно та самостійно вибирайтеся назовні, після чого починайте допомагати іншим.

матеріал підготовлено
завідувачем методичного кабінету

Федор О.Т. 67-33-96

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 22.04.2010

Пам’ятайте - у собаки є зуби…

Собака - друг людини. Упродовж тисячоліть він вірно служить людям, охороняє їх та їхні обійстя, нерідко приходить на допомогу нам у біді, тішить своєю присутністю дітей і рятує від самотності одиноких людей. Тому й любимо ми собаку. Часто хочемо засвідчити свої добрі почуття, погладивши, приласкавши чотириногого друга.

Та не треба ніколи забувати, що пес - звір. І хижий! А хижий звір завжди потенційно небезпечний. Навіть якщо він приручений. Особливо слід бути обережним з собаками, які виховані людьми спеціально для того, щоб нести охоронну службу, брати участь у переслідуванні правопорушників та у військових операціях. А ще при зіткненні з бродячими псами, бо вони можуть бути не тільки агресивними, а й хворими на особливо небезпечні для людей недуги, зокрема і сказ.
При зустрічі із незнайомим собакою не ставайте ініціатором конфлікту. Навіть найсердитіший пес не кидається на людину першим. Собаки не вміють говорити "Добридень!", не користуються виделкою і ножем, але і в них є свій етикет. Минаючи агресивно настроєного собаку, не можна пильно дивитися йому в очі й усміхатися. По-собачому це означає показувати зуби і вихвалятися силою. Краще у такому випадку поводитися скромно. Бо раптом собаці захочеться перевірити ваші бійцівські якості?..
Не біжіть, не втікайте. Поверніться до собаки обличчям, не допускайте, щоб він підійшов до вас збоку чи ззаду.
Поспостерігайте за котами - вони цей прийом виконують на п'ятірку.
Не замахуйтеся на собаку і не кричить: "Йди туди, звідки прийшов!" Накажіть йому: "Стояти!", "Сидіти!", "Лежати!". Це допоможе йому заспокоїтися і взяти себе "в лапи".
Якщо на вас напав бездомний пес, підставте йому лікоть і, коли він схопить, спробуйте заштовхати лікоть якнайдалі в глотку, доки хватка не ослабне.
Особливо небезпечний собака, що присів, - він готовий стрибнути. Тобі треба захистити горло - притисніть підборіддя до грудей і виставте уперед руку.
Собаки не люблять, коли людина, на яку вони нападають, змінює позу. Скористайтеся цим. Можете упасти на коліна чи лягти на землю долілиць і завмерти.
Якщо вас вкусив собака - промийте рану мильною водою, помажте йодом, забинтуйте. Негайно зверніться до лікаря, щоб зробити щеплення проти страшної хвороби - сказу.
І найголовніше - не виганяйте з дому свого чотириногого друга. У кожного собаки має бути хоча б один турботливий друг серед людей.

Зробіть відпочинок у лісі безпечним!

Весна – це початок теплої пори року, сприятливий період для відпочинку на природі, прогулянок до лісу. Та, навіть якщо ви добре знаєте місцину куди направляєтесь, не треба нехтувати правилами безпеки на природі. Ретельно подбайте про підготовку до прогулянки в ліс:

Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає - залишіть записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, які відправляються разом з вами, напрямок руху й приблизний час повернення).
    Візьміть собі за правило - перед подорожжю або походом у ліс, переглянути карту або хоча б намалювати від руки план місцевості й запам'ятати орієнтири.
   Надягніть зручний одяг і взуття, що відповідає місцевості й погоднім умовам. Потрібно пам'ятати - погодні умови можуть змінюватися дуже швидко.
   Одягайтесь у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у випадку вашого пошуку.

Переконаєтеся, що все ваше спорядження у відмінному робочому стані. Якщо ви сумніваєтеся брати ту або іншу річ, пам’ятайте - зайвий вантаж буде вам заважати.
Правильна поведінка у лісі забезпечить вам безтурботний відпочинок:

Встановіть між собою сигнали, щоб не втратити один одного в лісі, особливо у випадку несподіванок - свистом або голосом.

   Намагайтеся запам'ятати орієнтири під час руху в лісі. Щоб не заблукати - залишайте позначки. Без зорових орієнтирів людина у лісі починає рухатися колами.
    Виберіть місце для вогню й облаштуйте його. Ніколи не залишайте вогонь без догляду. Не загашений вогонь може стати причиною лісової пожежі!
    Ніколи не пийте воду з рік й озер. Найбільш надійне джерело води - струмок. Біля місць, де ви побачили мертву рибу або мертвих тварин не можна навіть мити руки.

    Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість - обходьте її. Болотною водою теж не можна користуватися. Біля боліт, як правило, водиться багато гадюк.
    Пам’ятайте - збирати можна тільки ті гриби і ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не пробуйте сирі гриби; ніколи не збирайте гриби і ягоди біля транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих місцях – отруйні.
    Уникайте диких тварин. Пам’ятайте, що небезпечними можуть бути й лось, і олень, і лисиця. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. У випадку явно агресивного поводження тварин, можна використати, як засіб захисту, вогонь або стукати ціпком по дереву.
   Будьте обережні при зустрічі зі зміями. У випадку зміїного укусу швидко видавіть з ранки краплі крові з отрутою й висмоктуйте кров наступні пів години, увесь час спльовуючи. Цього не можна робити при наявності ранок на губах й у порожнині рота. Потім необхідно накласти щільну пов'язку вище місця укусу й терміново відправитися в лікарню.
    У лісі, особливо навесні, багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас вкусив кліщ, потрібно не намагайтеся його виколупувати, а якнайшвидше звернутися в лікарню.
    Якщо ви опинилися біля зламаних дерев - не затримуйтеся. Вони опираються один на одного й можуть упасти, особливо під час вітру. Не ховайтеся під високими деревами й не залишайтеся на галявині під час зливи із блискавкою, тому що блискавка може вдарити в саме високе місце.
Якщо ж ви заблукали в лісі – зберігайте спокій й уникайте паніки!
Якщо ви охоплені панікою – думати логічно не зможете. Негайно зупиніться й присядьте і не робіть більше ні єдиного кроку не подумавши. Думати потрібно лише про одне, як добратися до того місця, звідки починається знайомий шлях. Згадайте останню прикмету на знайомому відрізку шляху й намагайтеся відстежити до неї дорогу. Якщо це не вийде, спробуйте згадати знайомі орієнтири: залізницю, річку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - вниз за течією. Струмок веде до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, підніміться на найвище дерево - погляд з висоти дозволяє краще зорієнтуватися.
Бережіть й ощадливо витрачайте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа.
Пам'ятайте! Куди б ви не відправились й де б ви не були, ви можете виявитися в екстремальних умовах, тому:
•   знайте приблизно маршрут своєї подорожі;
•   майте при собі пристосування для визначення сторін світла;
•   майте одяг, придатний для будь-яких погодних умов;
•   майте досить їжі, води, сірників, речей і пристосувань для захисту свого життя.

Матеріал підготувала:
методист обласних курсів підвищення кваліфікації –
Просяник Наталія Сергіївна (066-180-20-99)

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 15.04.2010

НЕОБХІДНІ ДІЇ ПРИ ВИЯВЛЕННІ БОЄПРИПАСІВ І ВИБУХОВО НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА СУЧАСНОСТІ

Красива і багата земля Закарпаття. Рясніє вона широколистими лісами, ставками та річками, садами. Але земля нашого краю ще таїть неждану небезпеку. Шістдесят п’ять років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все ще не перестає воювати.
На жаль, у Закарпатті, як і в Україні в цілому ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на ржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт, залишається фактом – декілька загиблих у рік – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
Доречі, знайти сьогодні “небезпечну іграшку” можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:
• вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника;
• піротехнічні засоби;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
• саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення.
Саме тому необхідно жорстко дотримуватись правил поведінки при виявленні таких предметів.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмету;
- пересувати його або брати в руки;
- розряджати, кидати, ударяти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
- приносити предмет до дому, у табір, школу.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.
2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).
3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові “трофеї” або такі, що не вибухнули.
4.У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Пам'ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці – сапери, допущені до цього виду робіт.

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:
- зберігати спокій;
- негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів 101 та 102;
- не курити;
- не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;
- не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;
- у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;
- залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено нижче.

№ п/п	Тип вибухового пристрою (підозрілої речі)	Безпечна відстань
1	Ручна граната	Не менш ніж 200 метрів
2	Тротилова шашка	Не менш ніж 50 метрів
3	Банка ємністю 0,33 літра	Не менш ніж 60 метрів
4	Валіза (кейс)	Не менш ніж 230 метрів
5	Дорожня валіза	Не менш ніж 350 метрів
6	Автомобіль типу “Жигулі”	Не менш ніж 460 метрів
7	Автомобіль типу “Волга”	Не менш ніж 580 метрів
8	Мікроавтобус	Не менш ніж 920 метрів

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, як йдуть справи у сусідів - їм може знадобитися допомога.
Якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам.
Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце.
У разі отримання повідомлення від представників влади (правоохоронних органів, аварійно-рятувальних служб) про евакуацію із будинку необхідно зберігати спокій та чітко виконувати отримані інструкції.
Якщо ви знаходитесь у квартирі:
- візьміть з собою документи, гроші, цінності та, у разі необхідності ліки;
- потрібно знеструмити квартиру та перекрити воду і газ;
- надайте допомогу в евакуації літнім та важкохворим людям;
- перевірте сусідні квартири на наявність у них дітей, які на час оголошення евакуації залишились без нагляду дорослих, та повідомте про це представників правоохоронних органів (аварійно-рятувальних підрозділів);
- обов’язково замкніть свою квартиру;
- залишайте будинок спокійно, не створюючи паніки.
Якщо ви знаходитесь на вулиці:
- уникайте великих скупчень людей;
- якщо ви опинились у натовпі, не намагайтесь вийти з нього, рухайтесь у тому ж напрямку, що й натовп;
- руки зігніть у ліктях на рівні грудей та розсуньте їх, звільняючись від тиску на грудну клітину;
- не тримайте руки у кишенях;
- якщо натиск натовпу набрав загрозливого характеру, негайно покиньте будь-яку ношу та позбавтесь від сумок на довгому ремні і шарфу;
- якщо ви упали, намагайтесь одразу встати на ноги, не опираючись на руки, а якщо це неможливо, потрібно згорнутись клубком і захистити голову передпліччями, поклавши долоні на потилицю.

Шановні громадяни, всім Вам необхідно усвідомити, що лише завдяки умілим та чітким діям під час виникнення вищевказаних ситуацій можна запобігти зайвим жертвам та надати можливість спеціальним підрозділам виконувати завдання щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.

Шкідливі іграшки у руках дитини!

Іграшка — велика радість для вашої дитини. Та, нажаль, ні підвищені вимоги стандартів щодо безпеки та якості, ні відчайдушне бажання батьків захистити життя та здоров’я своїх найдорожчих чад не здатні поставити надійний заслін напливу неякісних та небезпечних товарів на ринку продуктів харчування, іграшок та дитячих розваг.
Майже в кожній родині, де підростає дитина, батьки зіштовхувалися з жахливими наслідками гри малюка з неякісною іграшкою. Обираючи забаву малюку батьки мають усвідомлювати свою відповідальність.
Слід пам’ятати елементарні правила:
- обов’язково має бути присутнє спеціальне маркування та супроводжуюча інформація (українською мовою) про виробника: його повну назву, координати (адресу та телефони) або координати постачальника в Україну;
- неодмінно має вказуватися вік дитини, на який розрахована іграшка;
- у певних випадках додається інструкція з догляду та експлуатації — варіанти прання, чистки;
- необхідно пересвідчитися у відповідності іграшки нормам механічної, хімічної, протипожежної, радіаційної, електричної та шумової безпеки;
- не купуйте іграшку будь-де. Це зробити краще в спеціалізованому магазині чи відділі, де дотримання стандартів обумовлюється встановленими вимогами та нормами;
- має бути наявний сертифікат відповідності та гігієнічний висновок державної санепідемекспертизи МОЗ України.
Порушення вимог щодо безпеки іграшки, характерне для м’яконабивних виробів, полягає в неміцності швів та вмісті в набивці шкідливих домішок та збудників тяжких хвороб (ртуть, миш’як, свинець, туберкульозна паличка, стафіло- та стрептококи). Тому, придбана на ринку іграшка без упаковки (немов губка набрала в себе шкідливі речовини ззовні), ставши улюбленою для дитини, може викликати серйозні захворювання. Подбайте, аби в іграшці не було доступу до дрібних деталей: пружинок, кілець, коліс, що дитина могла б запхати до рота і проковтнути. Ще більша небезпека — іграшки зі снарядами, кульками, стрілами.
Лікарі також звертають свою увагу на те, що іграшки можуть принести шкоду не тільки своєю "начинкою", але і зовнішнім виглядом. Прилавки магазинів набиті страшними іграшками, здатними змінити психіку дітей. Якщо за санітарно-гігієнічними показниками іграшок ще стежать, то їхній зовнішній вигляд не контролює ніхто.
Дитячі транспортні засоби повинні обов’язково мати висновок про перевірку на безпеку: системи управління, гальм, гострих кутів, ймовірності перекидання під час маневрів. Підвищений ризик мають і плавзасоби. Купуючи роликові ковзани чи скейтборди, варто слідкувати за тим, чи використовує син чи донька захисне спорядження й чи відповідає вага дитини допустимим межам навантаження на ковзани чи скейти.
Ігри та іграшки мають сприяти гармонійному розвитку дитини, водночас відповідаючи нормам та комплексним заходам безпеки.
Будьте обережними, іноді іграшка може зашкодити здоров’ю дитини і, навіть, її життю. Звичайно, кожному вирішувати, якої якості й ціни іграшки обирати для своєї дитини. Однак все ж таки купувати якісну продукцію і не економити на здоров’ї малят.

Матеріал підготувала: методист методичного кабінету
Просяник Наталія (67-33-96)

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 13.04.2010

Безпека на дачі!

       Весна - це період дачних робіт. Працюючи на своїх садово-огородних ділянках, не забувайте про правила пожежної безпеки. Пам’ятайте, що незагашений недопалок кинутий в купу сміття може обернутися лихом. Якщо вже зовсім не можете без нікотину, обладнайте місце для паління. Згідно з правилами пожежної безпеки на дачі обов’язково має бути діжка з водою (ємністю 200 літрів), ще краще декілька: по одній на кожному розі дачного будинку. А всередині будинку приладнайте вогнегасник.
       Якщо ваш дачний будинок зроблено із дерева, доцільно обладнати його із захисних матеріалів з особливим просочуванням та обробити вогнезахисною фарбою. Пофарбована і просочена (згідно з інструкцією) дача повинна не горіти , а обвуглюватися. Через два роки обробку доведеться повторювати.
      Дачний будинок обов’язково має бути обладнаний громовідводом із заземленням, проведеним по зовнішній стіні будинку. Увага ! Не можна кріпити громовідвід до теле- і радіоантени на даху; заземлення не можна з’єднувати із внутрішньою проводкою – небезпека влучення блискавки в будинок і загоряння в електропроводці від цього подвоюється.
      Якщо вогонь застав вас прямо в будинку, хапайте мокру вовняну або бавовняну ганчірку. Притисніть до органів дихання та поповзом (їдкий дим під час пожежі піднімається догори) пробирайтеся до дверей. Не відчиняйте вікон, щоб приток кисню не посилював вогонь; намагайтеся ізолювати кімнати, що горять, поливаючи двері водою або заклавши у двері щілини вологі ганчірки. Не забувайте про вогнегасники.
      Якщо вогонь охопив посадку, викликайте пожежників. При невеликому полум’ї підійдіть до краю ділянки, що горить, закопуйте вогонь, поливайте водою. До полум’я висотою в 1,5 – 2 м наближатися не можна – чекайте пожежників на далекій відстані.
Будьте пильними, пам’ятайте – Ваше життя у Ваших у ваших руках!

ПАМ'ЯТКА про використання продуктів побутової хімії :

•   Засоби побутової хімії, навіть звичайний пральний порошок чи сода, повинні зберігатись таким чином, щоб до них не могли дістатися діти.
•   Зберігати їх необхідно окремо від будь-яких харчових продуктів у відповідних ємностях з чіткими написами.
•   Не варто зберігати в квартирі невідомі хімічні речовини або такі, у яких вийшов термін використання.
•   При роботі з хімічними речовинами потрібно надягати гумові рукавички, халати, а після закінчення роботи необхідно добре вимити теплою водою з милом і рукавички, і руки.
•   Засоби, небезпечні в пожежному відношенні (бензин, ацетон, гас, деякі засоби для виведення плям та ін.) повинні стояти в щільно закритих ємностях, бажано в таких, що не б'ються, подалі від джерел тепла та вогню.
•   При роботі з пожежонебезпечними засобами забороняється палити цигарки, запалювати сірники, включати електронагрівальні прилади. Найбільш небезпечні випари горючих та легкозаймистих рідин. Тому краще всього працювати з такими речовинами (бензин, ацетон) на повітрі, поза помешканням.
•   Перед тим, як застосовувати будь-який засіб, необхідно уважно прочитати всі вимоги та рекомендації, наведені на упаковці чи в інструкції щодо використання і суворо дотримуватися їх (особливо ретельно - при роботі з отрутохімікатами).
•   Хімічні засоби необхідно застосовувати лише в таких кількостях, які вказані в інструкції.
•   Не можна нахилятися низько над ємностями з хімічними речовинами (а тим більше нюхати їх, сильно втягуючи повітря) та над рідиною, що кипить, особливо при вливанні в неї нової порції рідини чи всипання порошку. Гарячі рідини не можна виливати в скляний посуд.
•   Всі роботи      з      отрутохімікатами (боротьба зі шкідниками) рекомендується здійснювати з використанням захисних окулярів та з марлевою пов'язкою чи респіратором для захисту органів дихання (особливо при сприскуванні рослин). Після роботи необхідно вимити руки і лице з милом, прополоскати ротову порожнину. Робочий одяг необхідно випрати.
•   Якщо після роботи залишилися невикористані розчини отрутохімікатів, то їх ні в якому випадку не можна зливати у каналізацію, водоймище чи річку; їх необхідно закопати в землю у віддаленому від помешкання місці.
•   Не варто створювати значні запаси побутових хімічних препаратів, оскільки це призводить до збільшення концентрації токсичних випарів у жилих приміщеннях.
   Ознаки отруєння токсичними речовинами: постійний кашель, головний біль, подразнення кон'юнктиви, втомленість, запаморочення, алергічні реакції шкіри, слабкість, носова кровотеча, галюцинації, нудота, блювання, порушення координації рухів, блідість шкіри, у тяжких випадках - втрата свідомості.
Перша долікарська допомога:
    Передусім треба якнайшвидше припинити подальше надходження отруйної речовини в організм. Якщо вона надходила з повітрям, слід вивести постраждалого з приміщення на свіже повітря або щонайшвидше провітрити приміщення. Розстібнути одяг, що ускладнює дихання, зняти пасок; дати прополоскати рот і горло розчином питної соди (1 чайна ложка на склянку теплої води).
Дати понюхати нашатирний спирт на ваті (у жодному разі не з пляшечки, щоб уникнути опіку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів).
Якщо речовина потрапила на шкіру, необхідно якнайшвидше зняти її ватним або марлевим тампоном, добре обмити уражені місця теплою водою з милом. При появі на шкірі набряклості, почервоніння, пухирів або виразок, закрити уражене місце чистим бинтом. При попаданні речовини в очі слід промивати їх великою кількістю теплої води протягом 15-20 хв., після чого накласти суху пов'язку.
     Якщо речовина потрапила в шлунок, то в першу чергу слід промити його - дати випити 5-6 склянок теплої води, потім, подразнюючи пальцями задню стінку глотки та корінь язика, викликати блювання. Таке промивання проводиться повторно доти, поки промивні води не стануть чистими. При будь-якому отруєнні - навіть у легких випадках - слід викликати лікаря.

Матеріал підготовлено
методистом методичного кабінету
Шпонтак Інною Михайлівною – 67-33-96 (моб. 050-95-67-498).

Міські курси цивільної оборони міста Києва - 13.04.2010

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОГО ВІДПОЧИНКУ В ЛІСІ
Для безпечного відпочинку у лісі потрібно:

Правильно одягнутися. Одяг повинен щільно прилягати до тіла, залишати якомога менше відкритих ділянок. На голову краще одягнути кепку або панаму.

Заздалегідь вибрати місце відпочинку. Це по-можливості відкрита ділянка лісу, сонячна, без зайвих кущів та високої трави.

Подбати про захисні засоби від укусів комах: комарів, мошок, кліщів. Пам'ятайте, кліщ сидить на кінчику гілки куща або на високій травинці. Коли повз нього проходить людина або тварина, він передніми лапками чіпляється до жертви, і тільки потім відчіплюється від місця, на якому сидів. Періодично уважно перевіряйте відкриті ділянки тіла на наявність кліщів.

Бажано придбати мангал. Розводити багаття у лісі дуже небезпечно. Краще придбати мангал та насолоджуватися смаженими стравами. Якщо ж ви вирішили розвести багаття, то потрібно розчистити місце для вогню радіусом один метр від центру багаття. У вітряну погоду захистити вогонь від розповсюдження. Після відпочинку ретельно загасіть вогонь. Дрова бажано придбати у магазині, адже ліс вирубувати заборонено, або використовуйте сухостій.

Потурбуватися про засоби першої медичної допомоги. Обов'язково візьміть з собою аптечку, у яку покладіть засоби для зупинки кровотечі, антисептичні, знеболюючі та серцеві засоби.

Не смітіть у лісі! Із собою візьміть пакети для сміття та ретельно приберіть за собою. Смітити у лісі заборонено.

Не кидайте недопалки від сигарет та тліючі сірники на землю. Ретельно загасіть недопалок, тліючий недопалок може призвести до лісової пожежі.

Ліс — наш друг!
Поважайте ліс і він віддячить Вам щирою гостинністю!

ОБЕРЕЖНО, КЛІЩІ !

У весняно-літні дні зростає активність кліщів. Так звані „енцефалітні кліщі” – це кліщі з родини іксодових, що зустрічаються в лісі, на луках, пасовищах території України, а в останні роки, перемістились у паркові зони відпочинку міст, сквери.
Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей і тварин. В умовах міста Києва вони поширюють іксодовий кліщовий бореліоз серед людей, піроплазмоз серед собак; в умовах України – ще й кліщовий енцефаліт, туляремію, хворобу Лайма тощо. Живляться кліщі кров’ю людей і тварин.

Голодні кліщі найактивніші з другої половини квітня до середини липня.

Якщо вам вдалось своєчасно помітити на шкірі кліща, що присмоктався, радимо не відривати його відразу. Тому що ви можете відділити його черевце, а кінцівки паразита залишаться глибоко в шкірі, що може потім викликати нагноєння ранки.

Пропонуємо вам такі методи видалення кліща:

- Візьміть кільце (перстень,) з високими стінками (за типом обручки). Притисніть його щільно до шкіри так, щоб кліщ знаходився в центрі, і наповніть олією. В результаті такої обробки кліщ не зможе дихати, так як органи дихання у нього знаходяться у черевці. І він починає послаблювати хватку і може навіть самостійно звільнити вашу шкіру. Або ж ви витягнете його за допомогою пінцету (поступово розхитуючи).

- Також ви можете спробувати витягнути кліща за допомогою нитки. Зробіть петлю з товстої нитки, накиньте її на кліща. Потім поступово, без різких рухів, повертаючи паразита за годинниковою стрілкою, видаліть паразита. Потім ретельно вимийте руки з милом, кліща спаліть. Місце, де був кліщ змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Але якщо всі вище перераховані заходи були безуспішними, не гайте часу і зверніться до лікаря.

Самого ж кліща бажано перевірити в найближчій лабораторії на інфікованість вірусом кліщового енцефаліту.

Пам’ятайте, щоб уникнути цих неприємностей,треба захищатися від паразитів:

Збираючись до лісу, радимо одягтися так, щоб не залишати відкритими руки, а особливо ноги;

Одяг повинен щільно прилягати до тіла (сорочка з глухим комірцем і довгими рукавами, які закінчуються манжетами, заправлена у брюки, а брюки – у шкарпетки, взуття);

В зонах розповсюдження кліщів застосовують спеціальні проти кліщові комбінезони з міцно затягнутими манжетами на рукавах і знизу брюк, застібки типу „блискавка”, з каптуром, пришитим до комірця. Таким чином відкритим залишається тільки обличчя;

Краще, якщо одяг світлий, однотонний, щільний (тоді на ньому легко можна помітити кліща);

Через 2-3 години перебування у лісі і після виходу з нього обов’язково огляньте одяг і тіло (само - і взаємо огляд). Особливо ті місця, де кліщі найчастіше присмоктуються: голову, тіло, груди, згини рук, ніг. В одязі перевірте всі шви, складки. Якщо з вами собака – огляньте і її. Букет лісових квітів, трав – також.

Присмоктування кліщів частіш за все відбувається під час зупинок для відпочинку. Тому для стоянок у лісі потрібно вибирати сухі, добре освітлені галявини, подалі від кущів, дерев. На ділянці лісу, де буде розташований туристичний табір для відпочинку, потрібно організувати розчищення місцевості від трави, кущів. Тут також не можна створювати звалище побутових відходів, тому що це приверне до вас гризунів, які можуть занести кліщів на житлову територію;

Для попередження зараження кліщовим енцефалітом не слід пити сире козине молоко. Тому що кози є носіями вірусу цього захворювання.

Будьте обережні і тоді відпочинок на природі залишить Вам тільки приємні спогади!

Підготувала методист
Наконечна Олена Вікторівна

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 08.04.2010

Як діяти у випадку виникнення небезпеки на мережах газопостачання.

Якщо ви відчули запах газу в приміщенні, де встановлено газове приладдя:

•   негайно перекрийте вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;
•   не вмикайте електроприладів та освітлення;
•   виведіть людей із загазованих та сусідніх приміщень;
•   організуйте провітрювання приміщень, відкрийте вікна та двері;
•   викличте аварійну службу газу за телефоном “104”;
•   з прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за їх вказівками.
Якщо ви відчули запах газу в приміщеннях із значною кількістю людей:
•   повідомте людей, які знаходяться у приміщеннях, про необхідність негайного залишення приміщень;
•   повідомте аварійну службу газу за телефоном “104”;
•   організуйте провітрювання приміщень;
•   не допускайте людей у загазоване приміщення;
•   організуйте чергування біля входів загазоване приміщення до приїзду аварійної бригади газової служби;
•   з прибуттям аварійної бригади служби газу дійте за їх вказівками.
Якщо ви відчули запах газу у під’їзді або у підвалі житлового будинку:
•   повідомте аварійну службу газу за телефоном “104”;
•   організуйте провітрювання під’їзду (підвалу);

•   не допускайте в загазовані приміщення людей;
•   організуйте охорону місця загазованості до прибуття аварійної бригади служби газу;
•   з прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за їх вказівками.
Запах газу на вулиці (біля газового колодязя), біля газорозподільчого пункту, біля газобалонної установки:
•   повідомте аварійну службу газу;
•   організуйте охорону місця загазованості до прибуття аварійної бригади служби газу;
•   не допускайте людей в загазовану зону.
Вибух газу та пожежа в приміщенні:
•   негайно перекрийте вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;
•   повідомте аварійну службу газу;
•   організуйте гасіння пожежі, при необхідності повідомте пожежну охорону за телефоном “101”;
•   надайте першу медичну допомогу потерпілим, при необхідності, викличте швидку медичну допомогу за телефоном “103”;
•   не дозволяйте входити стороннім у приміщення, де стався вибух;
•   до приїзду спеціалістів залишіть все на своїх місцях, зберігайте обстановку на місці вибуху (пожежі).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Категорично забороняється:

•   проводити самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночку), переставлення, заміну та ремонт газового обладнання;
•   проводити перепланування приміщень, де встановлені газові прилади;
•   вносити зміни у конструкцію газових приладів, змінювати устрій димових і вентиляційних систем (каналів), заклеювати вентиляційні канали, замуровувати “кишеню” і люки, що призначаються для очищення димоходів;
•   вимикати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом при несправних газових приладах, автоматики, арматури і газових балонів.

Для забезпечення Вашої безпеки необхідно дотримуватись таких правил:

Неухильно дотримуйтесь правил користування газовими приладами, стежте за тим, щоб вони були чистими і справними.
Користуйтеся віконними кватирками для систематичної вентиляції приміщень.
Перевіряйте наявність тяги в димоходах опалювальних печей перед розпалюванням та під час роботи цих приладів.
Стежте за справністю припливно – витяжної вентиляції.
Вимагайте від начальників житлово – експлуатаційних контор перевірки вентиляції та димоходів не менше одного разу на квартал.
При відсутності тяги користуватися колонками, котлами для місцевого опалення, гарячого водопостачання та печами категорично забороняється.
Не розміщуйте баки для кип’ятіння білизни на звичайних конфорках газової плити.
Посуд з широким дном потрібно встановлювати на спеціальні конфорки з високими ребрами.
Для ремонту газового обладнання залучайте лише спеціалістів газового господарства.
Не вносьте зміни в конструкцію газових приладів.
Не відключайте автоматику безпеки і регулювання.
Не використовуйте опломбовані чи відключені від газопостачання прилади.
Не порушуйте кріплення газових приладів і газопроводів.
Не перекривайте частково чи повністю димові та вентиляційні канали, не змінюйте їх конструкції.
Не дозволяйте дітям користуватися газовими приладами.
Економно використовуйте газ.

Не залишайте без нагляду газові прилади увімкненими навіть на короткий час.
Будьте завжди уважні при користування газом – у цьому запорука Вашої безпеки!

Безпечна електромережа ‒ забезпечить затишок у Вашій оселі.

Немає більшої цінності на землі ніж людина, її життя та здоров’я. І якщо на виробництві для захисту людини від небезпеки існує система охорони праці, то в побуті кожний повинен сам подбати про свою безпеку. Однак робимо ми це вкрай незадовільно.
Електропроводка в заміському будинку або міській квартирі ‒ справа дуже відповідальна, яка потребує високого професіоналізму. Навіть один погано затягнутий контакт може надалі стати причиною пожежі, а невірно приєднаний провід здатний важко травмувати господарів удома або привести до ушкодження дорогої техніки.
Будь-яка несправність в електропроводці і порушення правил її експлуатації призводить до пожежі. Особливо небезпечне коротке замикання, яке виникає при сполученні двох проводів з оголеними ділянками (з пошкодженою ізоляцією). При цьому проводи дуже нагріваються, виникає іскріння і захисна ізоляція проводів спалахує.
Але у нашій квартирі є надійні охоронці від короткого замикання – електрозапобіжники. Тому, якщо електрозапобіжники вийшли з ладу, їх необхідно замінити новими, заводськими, але ні в якому разі не робити саморобних вставок. Вставки у випадку підвищення в електромережі напруги і у випадку короткого замикання не розімкнуть електричне коло, не знеструмлять електромережу у квартирі.
Часто до короткого замикання і пожежі призводить перевантаження електромережі в результаті одночасного включення в мережу, особливо в одну розетку, декілька електроприладів.
Слідкуйте, щоб проводи зовнішньої електролінії були натягнуті і не торкалися один одного, а на вводі у приміщення – взяті в ізоляційні трубки.
Шнури до електроприладів, телевізорів, радіоприймачів і настільних ламп, а також штепсельні вилки і розетки повинні бути справні.
Необхідність ремонту побутових електроприладів вдома визначаєтє ви самі. Правило тут одне: несправний прилад – експлуатувати небезпечно!
Виходячи з приміщення, не забудьте виключити електроосвітлення та електроприлади, які не можна залишати без нагляду (праска, електроплитка, електрочайники і т.д.).
У випадку пожежі негайно телефонуйте в пожежно-рятувальну службу за телефонним номером “101”.
Шановні громадяни! Дотримуйтесь правил пожежної безпеки в своїх домівках! Просимо Вашого розуміння тієї проблеми, що в більшості випадків причиною виникнення будь-яких пожеж є наша недбалість. Не допустіть, щоб лихо прийшло у Вашу оселю!

Пам’ятайте - виконання вимог норм та правил пожежної безпеки забезпечить попередження виникнення пожеж!

Матеріали підготувала
завідувач навчального кабінету
інформаційних технологій навчання
Коваль Вікторія Михайлівна

НМЦ ЦЗ та БЖД Харківської області - 07.04.2010

ЯК ВПЛИНУТИ НА ПОРУШНИКІВ ТИШІ
Шум — один з видів звуку, який називають «небажаним» звуком.

Як правило, шум нас дратує: заважає працювати, відпочивати, думати. Негативна дія шуму на життєдіяльність людини відома давно.
Існують санітарні норми, згідно яких у денний час (часовий проміжок від 08.00 год. до 22.00 год. за київським часом) дозволяються звуки силою в 40 дБ, а у нічний (часовий проміжок від 22.00 год. до 08.00 год. за київським часом) — в 30 дБ. Сила звуку більш 80 дБ вважається небезпечною.

Відповідно до Конституції України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення“, “Про благоустрій населених пунктів“, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму“, Кодексу України про адміністративні правопорушення (статті 152, 182), інших нормативно-правових актів чинного законодавства України, з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо акустичного комфорту у громадських місцях в населених пунктах, органами місцевого самоврядування, розробляються Правила дотримання тиші у громадських місцях.

Згідно цих Правил на захищених об'єктах (житлові будинки і прибудинкові території; лікувальні; будинки-інтернати, заклади освіти та культури; готелі і гуртожитки, розташовані у межах міста; заклади ресторанного господарства, торгівлі, побутового обслуговування, розважального бізнесу; інші будівлі і споруди, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; парки, сквери, зони відпочинку, розташовані на території мікрорайонів і груп житлових будинків) ЗАБОРОНЕНО:

1. Здійснювати дії, що порушують громадський порядок та санітарні норми рівня допустимого шуму, такі як:
- гучні крики, свист, співи, гра на музичних інструментах, користування звуковідтворювальною апаратурою на захищених об’єктах.
- використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, інших звуковідтворювальних пристроїв, а також пристроїв для підсилення звуку, у тому числі встановлених на транспортних засобах, об’єктах дрібнороздрібної торгівлі (кіосках, павільйонах, лотках), на відкритих літніх майданчиках закладів ресторанного господарства, окремо розміщених літніх кафе, танцювальних майданчиках, що призводить до порушення тиші.
- встановлення на балконах, лоджіях, відкритих вікнах та сходах будинків, будівель і споруд та інших місцях радіоапаратури і користування нею з потужністю, що перевищує допустимі норми рівнів шуму.
- подача автомобільних сигналів на прибудинкових територіях та внутрішньоквартальних проїзних дорогах житлових будинків впродовж доби, крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді.
- стоянка автотранспорту з постійно працюючими двигунами на прибудинкових територіях та внутрішньоквартальних проїзних дорогах житлових будинків впродовж доби, за винятком спеціально обладнаних аварійних машин та спецавтотранспорту підприємств, що обслуговують житлові будинки та їх інженерне обладнання.
- прослуховування радіо та музичних фонограм при відкритих дверях та спущених вікнах автомобілів на прибудинкових територіях, стоянках та під час руху, як у нічний так і у денний час, що призводить до порушення санітарних норм рівня шуму.

2. Проведення будівельних, ремонтних та будь-яких інших робіт, що супроводжуються шумом з 21.00 год. до 08.00 год., а у святкові та неробочі дні – цілодобово. При цьому:
- власник або орендар приміщень, в яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про час початку та закінчення зазначених робіт.
- за згодою мешканців всіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати встановлений санітарними нормами рівень цілодобово.
- вчинення інших дій, що призводять до порушення тишини та спокою у нічний час.

3. Передбачені цими Правилами вимоги щодо дотримання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:
- здійснення у закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, при створенні відповідних умов для запобігання проникнення шуму у прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди.
- попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій.
- надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень.
- попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони.
- проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
- роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов вжиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму у прилеглі приміщення, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди.
- відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, Дня міста, інших свят відповідно до рішення міської ради, проведення спортивних змагань.
- проведення феєрверків, інших заходів з використанням вибухових речовин і піротехнічних виробів у заборонений час за погодженням з уповноваженим органом.

Використовувати житлові приміщення для провадження
господарської діяльності промислового характеру ЗАБОРОНЕНО.

Якщо сусід заважає жити і від шумів зовсім не під силу — найкраще відразу піти на прийом до дільничного.
Якщо факти підтвердяться — дільничний складе адміністративний протокол и відправить матеріали на адміністративну комісію.

Розмір штрафу — від 85 гривень до 255 гривень.

Зменшення рівня шуму поліпшує самопочуття людини і підвищує продуктивність праці. З шумом необхідно боротися як на виробництві, так і в побуті. Уміння дотримуватися тиші — показник культури люди¬ни і й доброзичливого ставлення до навколишніх.

Методист
Рачков С.М.

Міські курси цивільної оборони міста Києва - 16.03.2010

Загрозлива весна

    Настає довгоочікувана весна, а разом з нею, на жаль, весняна повінь. Та не звичайна, а судячи з усього, просто загрозлива. Але чи готова до неї наша країна?
   Нагадаємо, що повінь – це тимчасове затоплення значних ділянок місцевості в результаті підйому рівня води в водоймах, викликане різноманітними причинами (танення снігу, тривалі зливи, урагани, руйнування дамб та інших гідротехнічних споруд).
   Паводок – фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг.
   Зараз висота снігового покрову в Україні удвічі-втричі вища ніж зазвичай, тому екологи очікують паводка середнього або навіть вище середнього рівнів.
У разі виникнення повені у Києві, внаслідок весняного танення снігів, ймовірність чого є високою, рівень води перевищить критичну межу на 2,5 метра. У зоні ризику знаходяться п'ять районів міста Києва. Це Оболонський, Подільський, Деснянський, Дніпровський і Дарницький райони. За прогнозом експертів, нинішня повінь може стати найбільшою за останні 30 років.
   Пригадаємо літо 2008 року. На заході України сталася сильна повінь через грозові дощі. У результаті чого різко піднявся рівень води в річках. Пік паводку, який став найбільшим в історії Західної України за останні 60 років, припав на 23 - 27 липня. Загинуло 30 людей, шестеро з них - діти. Збиток від стихії становив майже 4 млрд. гривень.

Тож, з метою зменшення наслідків повені та паводків, пропонуємо заходи, необхідні кожній людині, яка може опинитися у зоні можливого затоплення.

Дії при загрозі виникнення повені, паводка:

   1. Запам’ятайте! Сирени та переривчасті гудки підприємств та транспортних засобів – це сигнал «УВАГА ВСІМ!». Негайно ввімкніть радіоприймач або телевізор! Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.
   2. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, по можливості, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

   3. Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору для евакуації та готуйтеся до неї.
   4. Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть усе у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.
   5. Від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ.
   6. Придбайте резинові чоботи, водонепроникний одяг та, по можливості, надувний човен. Все це допоможе вам під час повені.
7. Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи будинку або підніміть на верхні полиці.

8. Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві на якесь підвищення (якщо ви проживаєте в сільській місцевості).

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:

1. Зберігайте спокій, уникайте паніки.
2. По можливості, негайно залишіть зону підтоплення.
3. Підніміться на верхні поверхи (дахи будинків, дерева чи інші підвищення). Якщо будинок одноповерховий – займіть горішні приміщення. Залишайтеся там до прибуття допомоги. Сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.
5. Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.
6. Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).
7. Під час та після повені, ні в якому разі, не пийте воду з джерел водопостачання, які були підтоплені (так як вони можуть бути зараженими).

Дії після повені, паводка.
1. Переконайтеся, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.
2. Не користуйтеся електромережею до повного осушення будинку.
3. Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.
4. Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.
5. Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.
6. Осушення затоплених підвальних приміщень здійснюйте поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води на добу.
7. Обов’язково кип’ятіть питну воду!
8. Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.

9. Дізнайтеся у місцевих органах влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

У зв'язку з підтопленням помешкань, сільськогосподарських угідь, лісів, доріг існує ризик спалахів інфекційних хвороб. Щоб зарадити цій біді, можна дотримуючись деяких простих правил гігієни:

Перш за все, звертайтесь до органів місцевої влади з проханням забезпечити Вас питною водою та продуктами харчування гарантованої якості.
За відсутності привізної питної води ні в якому разі не використовуйте для пиття воду з відкритих водойм та криниць тому, що внаслідок повені у ці джерела водопостачання могли потрапити із кладовищ, вбиралень, хлівів, полів, сміттєзвалищ хвороботворні мікроби - збудники туберкульозу, лептоспірозу, черевного тифу, вірусних гепатитів і т.д., яйця та личинки гельмінтів, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового.
У разі неможливості постачання якісної привізної та бутильованої води для пиття можна користуватися тільки добре прокип'яченою водою. Для господарських цілей, будь ласка, також користуйтеся тільки добре прокип'яченою водою.
Для харчування використовуйте тільки продукти гарантованої якості. При приготуванні їжі обов'язково застосовуйте термообробку (варіння, смаження, запікання). Овочі та фрукти ретельно мийте кип'яченою водою (бажано щіткою), потім обдавайте окропом.

Після сходу води з ґрунтового покриву необхідно:

1. Провести рекультивацію земель (очистити поверхню ґрунту від сторонніх предметів (гілля, будівельних конструкцій тощо) та перекопати городи і присадибні ділянки на глибину 20-25 см;

2. Індивідуальні вигреби та вбиральні (туалети) в разі переповнення водою спорожнити за допомогою асенізаційної машини та продезінфікувати хлорним вапном, або іншим дезінфекційним засобом призначеним для цього;
3. Колодязі звільнити від нанесеного бруду, почистити, спорожнити та продезінфікувати в них воду за допомогою хлорвмісних патронів;
4. Провести дератизацію в місцях можливого скупчення гризунів;
5. Трупи загиблих тварин та птиці зібрати і здати на утилізацію спецпідприємствам.

У разі підозри щодо розвитку ознак інфекційних захворювань (підвищення температури тіла, лихоманка, запаморочення, головний біль, болі у животі, нудота, пронос, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипи на тілі, поява гнойників і т.д.) терміново зверніться за медичною допомогою. Не допускайте самолікування тому, що перебіг багатьох інфекційних хвороб змінний і може бути незвичним.
Пам'ятайте, що особливо у цей тяжкий для Вас час зберегти здоров'я Вам і Вашим рідним допоможуть дуже прості правила гігієни!!!

Сподіваємося, що наші рекомендації вам не знадобляться, але у разі необхідності – використовуйте їх, і це, можливо, суттєво зменшить для вас небезпеку повені, паводка та їх наслідків.

Методист
Наконечна Олена Вікторівна

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 12.03.2010

Нагадайте дітям про електробезпеку!

У часи технічного прогресу, нових наукових технологій зросла кількість небезпек, що чатують на малечу. Поява великої кількості електричного обладнання викликає чималий інтерес у підростаючого покоління.
Для запобігання ураження електричним струмом та попередження нещасних випадків звертаємося до батьків з проханням:
   Не залишайте дітей без нагляду.
   Інформуйте їх про правила поводження з електричними приладами та правила поведінки поблизу енергообладнання.
   Постійно нагадуйте дітям, як себе поводити в критичній ситуації, коли в біду потрапляють вони або хтось з їхніх друзів.
Зокрема зверніть їх увагу на те, що:

Перш ніж увімкнути побутовий прилад у штепсельну розетку, необхідно оглянути, чи не пошкоджена вилка та перевірити неушкодженість ізоляції електричного проводу.

   Для того, щоб вимкнути побутовий прилад зі штепсельної розетки, потрібно триматись за вилку, а не за шнур.
   Не вставляти у штепсельну розетку цвяхи, шпильки та інші предмети.
   Не ремонтувати пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, які знаходяться під напругою.
   Не проводити заміну перегорілих або пошкоджених електричних лампочок, які ввімкнуті в освітлювальну мережу.

   Не вбивати цвяхи в стіни у місцях можливого знаходження електропроводки.
   Не підніматись по опорах ліній електропередач до електропроводів та на дахи споруд, над якими проходять електричні проводи.
   Не проводити ігри поблизу ліній електропередач.
   У разі виявлення обірваного проводу лінії електропередач, ні в якому разі не наближатись до нього і негайно повідомити про це дорослих.
   Не влізати на територію загороджених трансформаторних підстанцій та в їх приміщення.
Пам’ятайте!
Ваша уважність та серйозне ставлення до електробезпеки є запорукою життя та здоров’я ваших дітей! Ваше нагадування може врятувати дитину від ураження електричним струмом і зберегти її життя.

Обережно! Діти на дорозі!

(рекомендації фахівців МНС України керівникам загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів з питань забезпечення безпеки дітей)

У ХХІ столітті важко уявити своє повсякденне життя без автомобілів, які набагато полегшують наше буття, але тим самим несуть із собою величезну небезпеку для життя дорослих і особливо дітей.
Кожен день вулицями свого міста ти та твої однолітки йдуть до школи чи на прогулянку. Одначе вулиця великого міста – не найліпше місце навіть для дорослої людини. Тим більше вона не пристосована для дитини. Щодня дорогою додому зі школи чи навпаки дитина наражається на ризик потрапити в екстремальну ситуацію. Найчастіше через неуважність або незнання Правил дорожнього руху діти гинуть на вулицях в дорожньо-транспортних пригодах, а травми ДТП – найтяжчі. Тому, щоб попередити дорожньо-транспортні пригоди, небезпеку для здоров’я, життя, треба знати ці Правила і застосовувати їх:

не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
ходити лише тротуарами, дотримуючись правої сторони, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, — тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;
не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;
переходити дорогу можна лише у дозволених місцях – «зебра», підземних та надземний переходи;
зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, — праворуч;
пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах;
чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами;
у разі дорожньо-транспортної пригоди надавати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду міліцію.

На жаль, не всі добре знають ці Правила й іноді нехтують ними. А тому щорічно на наших дорогах гинуть сотні дітей і дорослих. Трапляються дорожньо-транспортні пригоди дуже часто у таких випадках, коли ніби-то нічого не загрожувало.
Пам’ятайте! Порушник Правил дорожнього руху не тільки наражає на небезпеку себе, а й ставить під загрозу життя інших людей.
Близько 70% вуличних травм, як свідчить статистика, відбуваються зі школярами на шляху зі школи додому, бо дорогу після занять дітлахи вважають початком відпочинку. Щоб такий відпочинок не перетворювався на трагедію, мав певні межі, необхідно зустрічати та супроводжувати дитину, або суворо обмежувати час та маршрут додому: нікуди не звертати, не бавитись, не заходити.

Підготовка до «професії пішохід» починається в дитячому садочку, продовжується в школі, а потім все життя кожного дня надає нові уроки. Тому надзвичайно важливо, щоб отримані дітьми знання правил безпечної поведінки на дорозі закріпили ще й батьки.
Водночас закликаємо вихователів ще раз повторити з дітьми правила безпечної поведінки на вулицях та дорогах. Особливо це стосується учнів молодших класів. Розробіть на уроках безпечний маршрут руху дитини додому зі школи. Наголосіть дітям про необхідність неухильного дотримання правил дорожнього руху, обов'язково перевірте засвоєні знання. I запам'ятайте, що найкращим взірцем поведінки на вулицях та автошляхах для дитини є безпосередньо приклад батьків.

Лише спільними зусиллями можна вирішити таку гостру проблему сьогодення, як дитячий дорожньо-транспортний травматизм.

Матеріал підготувала
методист методичного кабінету
Просяник Наталія

НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області - 10.03.2010

І ще раз про грип: тепер пташиний!

   Грип. Це слово, як і сама хвороба, є досить актуальним останнім часом. Не втрачає воно свого статусу і донині, але вже в іншому ракурсі. Так як з наближенням масового прильоту перелітних птахів існує загроза поширення пташиного грипу. Тому, щоб знати, як не допустити поширення масового захворювання птиці і не заразитися самому необхідно знати ворога « в обличчя», тобто його симптоми та характерні прояви захворювання.
Найхарактернішими проявами захворюваності є: у гусей – S-подібне викривлення шиї з нервовим подьоргуваням, у качок – втрата зору, у курей – синюшність та опухання гребеня та сережок. У всіх видів птиці відмічається пригнічення, ураження дихальних органів та системи травлення.
   Джерелом інфекції є хвора і та, яка перехворіла на грип дика перелітна і свійська птиця.
   Клінічні ознаки грипу птахів мало чим відрізняються від звичайного грипу людини. Від моменту зараження до клінічних проявів проходить 2-4 дні. Перші ознаки хвороби – лихоманка, біль у горлі, кашель, задишка, пізніше додається дихальна недостатність, пов’язана з розвитком пневмонії.
   Самим ефективним заходом профілактики є недопущення контакту домашньої птиці з дикими перелітними. Забороняється випускати домашню водоплавну птицю на водойми.

Що треба знати людині , щоб не захворіти на пташиний грип.

   Важливо не панікувати, але проявляти елементарну пильність. При будь - яких проявах захворювань птахів, їхньому падежі негайно інформувати ветеринарну та санітарно-епідеміологічну службу за місцем проживання.
   Бажано зробити вакцинацію та уникати місць, де можуть бути послід або інші виділення домашньої чи дикої птиці.
   Як і у випадку з іншими інфекційними хворобами, потрібно суворо дотримуватися правил особистої гігієни – якомога частіше мити руки з милом, чи   дезінфікуючими розчинами.
   Вірус пташиного грипу легко знищується за допомогою термічної обробки. У м’ясі вірус гине при температурі 45 С за 5-6 годин, при температурі 65 С – за 20 хвилин, при температурі 85 С – за 10 секунд.
   Яйця домашньої птиці не можна вживати у сирому вигляді. Перед приготуванням мити з милом, а потім варити впродовж 10 хвилин чи обсмажувати з обох сторін.
    І, звичайно, не слід забувати про   народні засоби - звичайний часник і цибулю.

Алла Семінович,
завідувач методичного кабінету

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 10.03.2010

Дії при сигналі “УВАГА ВСІМ!”

З-поміж комплексу заходів щодо захисту населення під час надзвичайних ситуацій важливе місце належить організації своєчасного оповіщення. Це – завдання органів цивільної оборони. Завивання сирени, переривчасті гудки підприємстві сигнали транспортних засобів означають попереджувальний сигнал “Увага всім!”.

За цим сигналом потрібно увімкнути радіо, радіотрансляційні і телевізійні приймачі для прослуховування термінових повідомлень. Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів.
Вислухавши це повідомлення управління, відділи або штаби цивільної оборони з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, кожен повинен діяти без паніки і метушні, у відповідності з отриманими вказівками. Пам'ятайте, у цих умовах дорога кожна хвилина!
Повідомлення містить наступну інформацію:

 місце і час виникнення надзвичайної ситуації;
 розміри та масштаби надзвичайної ситуації (загальнодержавного – 2 і більше області, регіонального – 2 і більше адміністративних районів або міст обласного значення, місцевого – виходить за межі потенційно-небезпечного об'єктового – всі інші, які не підлягають під зазначені визначення;
 час початку та тривалість дії факторів ураження;
 територія, яка потрапляє в осередки або зони ураження;
 порядок дій при надзвичайних ситуаціях;
 інша інформація.

Повідомлення передаються у наступних надзвичайних ситуаціях:

   при аварії на радіаційно-небезпечному об'єкті;
   при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті;
   про можливий землетрус;
   про повінь або катастрофічне затоплення;
   про повітряну небезпеку;
   про закінчення повітряної небезпеки;
   при загрозі хімічного зараження;
   при загрозі радіоактивного зараженні.

   Кожен громадянин повинен знати дії при сигналі “Увага всім”.

КОРИСТУВАННЯ ГРОМАДСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ
(Для школярів)

1.Посадка в громадський транспорт здійснюється лише з посадочної площадки, або узбіччя тротуару.

2. До транспорту слід підходити після повної його зупинки.

3. Посадка на громадський транспорт відбувається дисципліновано, в порядку черги.

4. Зайшовши в салон, необхідно пройти вперед, не створюючи натовп біля дверей.

5. Забороняється висовуватись з вікон.

6. Не можна ходити по салону під час руху автотранспорту – це небезпечно.

7. Під час руху не можна відволікати водія розмовами і заважати водієві керувати транспортним засобом.

8. Не можна відчиняти двері, не дочекавшись зупинки.

9. Не можна перешкоджати зачиненню дверей.

10. На зупинках виходять у сторону тротуару чи узбіччя.

11. Заборонено їздити на підніжках транспорту або чіплятись за борти машин.

12. Дітей слід перевозити лише в сидячому положенні.

13. Малюків під час руху транспорту необхідно тримати на руках, або у спеціальних кріслах.

12. Проїзд дітей в кузові транспортного автомобіля дозволяється лише тоді, коли кузов обладнаний сидіннями, а заднє сидіння має спинку. У кузові повинно знаходитись не менше двох дорослих. Висадка і посадка здійснюється через правий або задній борт.

12. На мотоциклах дітей перевозять у колясках, з надітим шоломом. Посадка і висадка здійснюється лише на праву сторону.

Попередьте злочин.

Щоб не стати жертвою на вулиці:

1. Побачивши попереду групу людей, п’яного чи автомобіль із пасажирами, що стоїть біля тротуару, перейдіть на іншу сторону дороги, або змініть маршрут.

   2. Не вступайте в розмову, зробіть вигляд, що ви дуже поспішаєте. Ідіть у напрямку добре освітленого та багатолюдного місця.
   3. Помітивши, що вас переслідують, перевірте підозри. Швидше йдіть, або перейдіть на інший бік вулиці. Якщо переслідування не припиняється – визначте відстань до найближчого безпечного місця, і якщо наважились бігти – зробіть це несподівано.
   4. Кличте на допомогу, зніміть взуття на високих підборах і використовуйте його як засіб для самозахисту.
   5. Опинившись під вікнами найближчого будинку, розбийте скло. Не обмежуйтесь вигуками про допомогу, вигукуйте: «Пожежа!», або щось подібне.
   6. Рятуючись від переслідування, не забігайте у під’їзди, глухі двори.
   7. Якщо вас обхопили ззаду, намагайтеся з усієї сили вдарити нападника потилицею в обличчя або п’яткою по нозі. Вирвавшись з його рук, вибігайте на проїжджу частину вулиці, намагаючись привернути увагу водіїв. Якщо ви все таки опинились у безлюдному місці на одинці з нападником, намагайтеся вступити в розмову, щоб виграти час. Говоріть голосно, впевнено.

У ліфті:

1. Заходьте у ліфт, тільки переконавшись, що на площадці немає сторонніх.

Підготовила методист Міських
курсів цивільної оборони міста Києва
Наконечна Олена Вікторівна

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 05.03.2010

Пам’ятка
по безпечному виконанню робіт при розбиранні та ліквідації аварійності будівель, що постраждали внаслідок повені

Перед початком робіт по розбиранню,ремонту та виконанню інших робіт по ліквідації аварійності (визначає власник будинку) власник будинку (будівлі) повинен відключити будинок від електро-, газо-, водомереж, каналізації та інших комунікацій та вжити заходів до попередження їх пошкодження. Відключення та роботи по відключенню проводяться власниками вказаних мереж.
Власник зобов'язаний обгородити небезпечні місця, куди можуть падати частини будівель, де можуть пошкоджуватись електро-, газо-, водо- та інші мережі та застерегти попадання людей в ці місця.
Перед виконанням робіт власник зобов'язаний розробити схему розбору будівлі, тобто визначити перелік робіт і необхідних механізмів, кількість людей, порядок виконання. У разі, коли будівлі мають 2 чи більше поверхів, необхідно розробляти спрощені проекти виконання робіт по розбиранню та ліквідації аварійності для чого за допомогою сільських рад залучати фахівців, відділів архітектури райдержадміністрації.
Для складання вказаної схеми чи проекту власник будівлі або виконавець робіт попередньо повинен ретельно оглянути будівлю та виконати обсяг необхідних робіт, визначити найбільш небезпечні місця і частини будівлі, в місцях можливих обвалів і виконання робіт встановити тимчасові кріплення.
У разі коли при обстеженні буде прийнято рішення, що будівля підлягає зносу, власник повинен звернутися в сільську раду для виділення йому необхідної техніки (бульдозер, автокран, трактор та інші).
До розбирання будівель не допускати неповнолітніх, хворих,пристарілих.
На горище аварійної будівлі можна підійматися тільки після її ретельного обстеження (балок,    стропил,    інших    відповідальних конструкцій).
Необхідно визначити послідовність розбирання елементів горища будівлі, починати з верхніх конструкцій і завершувати нижнім.
Розбирання покрівлі горища виконувати після демонтажу антен радіо, телебачення, трубостойок і проводів.
Скидання будівельного сміття та матеріалів повинно здійснюватись в місця , огороджені для доступу людей.
Розбирання димарів здійснюється після їх перевірки на стійкість з влаштуванням для цього риштувань.
Розбирання відповідальних перегородок здійснюється   тільки   після   зняття   з   навантаження.
При   розбиранні   стін   забезпечувати їх стійкість шляхом забезпечення механічного зв'язку між суміжними стінами та влаштуванням окремих балок перекриття.
Розбирання стін повинно проводитись 3 риштувань та підмостків одночасно по периметру. Забороняється розбирати окремі стіни зверху донизу на всю висоту, розбирати стіну методом підкопу, заваленням вручну та при знаходженні людей всередині стін.
При механічному завалюванні будівлі, стін забороняється перебування людей в зоні завалювання та в небезпечній зоні роботи механізмів (бульдозера, крана, трактора).
При механічному завалюванні будівлі троси мають мати довжину в три рази більшу за висоту будівлі чи стіни трактора.
Забороняється перебування людей в приміщеннях, під якими проводиться розбирання конструкцій, та суміжних приміщеннях,
Фундаменти стіни розбираються з верхніх рядків кладки.
Для підйому людей на місця виконання робіт та спуску в траншеї, котловани повинні використовуватися справні драбини.
Місця виконання робіт по висоті,прольотах, в перекриттях на яких виконуються роботи, повинні обгороджуватись.

Перевезення пасажирів через гірські перевали та тунелі!
Пасажир, що скористувався послугами залізничного транспорту, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки це пов'язано з можливими катастрофами та аваріями пасажирських поїздів, травмами під час посадки у вагон i руху поїзда, невиконання вимог пожежної безпеки.

В той же час при точних i правильних діях поїзної бригади пасажирського потяга та при справній i чіткій роботі вcix технічних пристроїв пасажирських вагонів безпеки проїзду пасажирів на залізничному транспорті має бути безумовно забезпечена.
На шляху прямування провідники слідкують за справністю вcix технічних пристроїв вони повинні виявляти несправності ходових частин, автозачіпки, своєчасно приймати міри по зупинці поїзда, запобігати несправностям та поломкам вагону, щоб при проїзді гірських перевалів не заважало якесь пошкодження.
При виявленні пожежі провідник зобов'язаний зупинити поїзд стоп-краном, кpiм випадку коли вiн знаходиться у тунелі, тоді поїзд зупиняється при проходженні його i лише тоді відбувається евакуація. Евакуація здійснюється під керівництвом провідника, згідно до його обов’язків, встановлених законодавством.

Забезпечення безпеки пасажирів здійснюється згідно до інструкцій.

Якщо ви знайшли вибухонебезпечний предмет!

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати. Ознаками, за якими можна визначити предмет як вибухонебезпечний, є характерна форма предмету (видовжена форма снаряду); наявність електричних дротів, що стирчать з предмету або тягнуться до нього; дивні звуки, які лунають з предмету (цокання годинника, шипіння, виділення газу тощо); світлові сигнали, які подає предмет (мигання лампочки). Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.
Найбільша кількість випадків знаходження боєприпасів припадає на весняно - літній період, коли вони вимиваються повеневими водами на поверхню ґрунту, під час проведення будівельних робіт, розорювання пахотних земель та присадибних ділянок. Нажаль, частіше стали з'являться саморобні вибухові іграшки, начинені вибухівкою, вибухові пакети.
При виявленні вибухонебезпечних предметів:

ні в якому разі не чіпайте їх руками, а тим більше не намагайтеся їх знешкодити;
за допомогою палиць, мотузки та яскравої тканини зробіть огородження цього місця, де знайдений предмет;
не допускайте до нього людей, а тим більше дітей;
припиніть будь-які роботи поблизу небезпечного місця;
не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
про свою знахідку повідомте пожежно-рятувальну службу (101).

Які заходи безпеки повинні вживати люди, щоб не стати навмисними випадковими жертвами вибуху?
Про те, що є небезпека вибуху, можна визначити за такими прикметами:

невідомий пакунок чи деталь в салоні автомобіля чи поблизу нього;
залишки різноманітних матеріалів, нетипових для даного місця;
натягнутий дріт, шнур, нитка;
дроти чи ізоляційна стрічка, що звисає з-під автомобіля;
біля приватного будинку, дачі, - сліди нещодавно розкопаної чи сухої землі, поламані гілки дерев, сліди на траві;
біля квартири - сліди ремонтних робіт, ділянки з порушеною фарбою, невідомі предмети біля дверей, в електрощиту, чужа сумка, портфель, коробка;
в громадських місцях - метро, кінотеатрі, магазині - залишені без господаря чемодани, сумки, коробки, пакети. Побачивши такі предмети потрібно звернутися до працівника міліції чи іншої посадової особи, зв'язатися з машиністом потягу, не доторкатися до незнайомого предмета і не допускати інших, уникаючи паніки.

Потрібно пам'ятати, що при вибуху вас може вразити вибуховою хвилею і осколками. Після вибуху може виникнути пожежа, отруєння в закритому приміщенні, паніка.
ПАМ’ЯТАЙТЕ !
Ваше життя – у Ваших руках. Дотримуючись цих порад, Ви зможете зменшити долю ризику.

Інна Шпонтак
методист методичного кабінету

НМЦ ЦЗ та БЖД Луганської області - 03.03.2010

Пожежа в автомобілі

Ця подія трапляється рідше, ніж ДТП, але носить не менш руйнівний характер.

Будь-яка пожежа в автомобілі, крім зловмисних вибухів, починається із запаху бензину, масла або диму. Запах – перший та іноді єдиний сигнал про небезпеку, відчувши який, водій повинен з'їхати на узбіччя, зупинитися, заглушити двигун і викликати пожежників-рятувальників.
На будь-яку загрозу пожежі потрібно реагувати миттєво, адже у салоні сучасного автомобіля багато синтетичних матеріалів, які при горінні вбивають людину за лічені хвилини.
В автомобілі в доступному місці завжди повинен бути вогнегасник, який може врятувати не тільки машину, але й людське життя. Гасіння слід проводити з навітряного боку, направляючи струмінь вогнегасника так, щоб полум'я відтиналося від поверхні машини.

Якщо у вас немає вогнегасника, спробуйте накрити полум'я килимком із салону, ковдрою, брезентом і т.п. Одночасно можна використовувати підручні засоби: пісок, землю, воду, сніг, брезент тощо.
При гасінні моторного відсіку не можна різко відкривати капот. Обережно відкриваючи замок капота, відхиліть голову вбік. При цьому поруч повинна перебувати інша людина, щоб при необхідності відразу накинути брезент або щільну тканину. Якщо під капотом вогню немає, відкрийте його й вимкніть акумулятор, від'єднавши одну із клем.
При виникненні пожежі в районі бензобака водій повинен пам'ятати про ймовірність вибуху й негайно відбігти на безпечну відстань. Пам’ятайте і про те, що небезпечно намагатися гасити пожежу, якщо тільки що працювали з бензином або маслом – можна згоріти раніше машини!
Для водіїв, які стали очевидцями пожежі й готові прийти на допомогу іншому автомобілісту, також існують певні правила:
- зупиніться, не доїжджаючи до постраждалої машини 40-50 м;
- висадіть пасажирів;
- візьміть монтировку (вона може знадобитися, щоб відкрити дверцята, які заклинило), вогнегасник, аптечку;
- відтягніть потерпілих від машини й тільки після цього надавайте їм першу медичну допомогу;
- у випадку загорання машини через розлив палива в першу чергу гасіть паливо, а вже потім - машину;
- упоравшись із вогнем за допомогою вогнегасника, розкрийте всі двері, щоб провітрити салон, тому що газ, який використовується у вогнегасниках, є токсичною речовиною.

Старший майстер виробничого навчання
курсів ЦО м. Луганська
Віктор Сидоров

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 03.03.2010

НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області- 22.02.2010.

Щоб не плавати весною, треба знати нам з тобою.

Дії населення під час повені, паводку чи катастрофічного затоплення.
Цьогорічна зима порадувала українців морозами та сніговими заметами. Такої сніжної зими давно не пам’ятають жителі України, сніг товстим шаром лежав навіть у тих регіонах, де його поява – рідкість. Проблема снігових заторів залишилась в минулому, а тепер перед населенням стоїть інша – повінь.
При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню. Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.

Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків. При достатньому часі попередження паводку здійснюються заходи щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого затоплення, про що оголошується спеціальним розпорядженням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається з використанням радіо і телебачення, через адміністрацію суб’єктів господарювання. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження. За наявності достатнього часу, населення із небезпечних районів евакуюється разом з майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи інший транспорт з зазначенням його подачі.
У випадку раптових паводків попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами оповіщення, з поміж яких – гучномовні і пересувні установки. Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.
Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий – зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб’єкту господарювання слід, дотримуватися встановленого порядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затопленні слід зайняти підвищення або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудуйте їх з колод, дощок, автомобільних камер, бочок, бідонів та інших підручних матеріалів, які легші за воду. Не піддавайтесь паніці, намагайтесь допомогти всім, хто потребує допомоги більше ніж ви.
Найкраще підготуватися до повені, придбати, по можливості гумові чоботи, плавальні засоби, човни. Порада до часу: використанні пластикові бутилки зв’язати в пліт.

Алла Семінович
Навчально-методичний центр цивільного захисту
та безпеки життєдіяльності Волинської області

НМЦ ЦЗ та БЖД Харківської області- 09.02.2010

РАДОН

Радон (Rn) – радіоактивний одноатомний газ без кольору і запаху восьмої групи періодичної системи Менделєєва, порядковий номер 86, атомна вага 222. Щільність радону при t = 0°С складає 9,81 кг/м3, точка кипіння – 65°С, температура плавлення – 71°С, розчиняється у воді, в одному об'ємі води розчиняється 0,507 об'єму радону. Газ добре просочується крізь полімерні плівки. В органічних розчинниках, в жировій тканині людини розчинність радону в десятки разів вище, ніж у воді.
Останнім часом радон і його продукти розпаду розглядаються як одне з основних джерел опромінювання людини природного походження, при цьому серйозну небезпеку представляє радон в житлових приміщеннях.
Основну частину дози опромінювання від радону людина одержує в закритому приміщенні. Концентрація радону на перших поверхах і в підвалах може значно перевищувати концентрацію радону в повітрі поза приміщеннями.
Основні джерела надходження радону в повітря приміщень:
- ґрунт під будовою;
- будівельні матеріали;
- водопровідна вода;
- продукти згорання, які використовуються для опалювання.
Відносний внесок кожного з названих джерел формування «радонового навантаження» в житлі може бути таким: ґрунт під будовою і будівельні матеріали – 70-80%, повітря – 15-20%, вода – 5-10%, продукти згорання – до 10%.
Кількість радону, яке поступає в приміщення з будівельних матеріалів залежить від типу матеріалів, їх складу, місця здобичі сировини і технології виготовлення.
Виходячи з того, що більшість населення значний час знаходиться в приміщеннях, доза опромінювання людини за рахунок радону визначається середньорічним значенням об'ємної активності радону в приміщенні. Відповідно до НРБУ-97, середньорічна еквівалентна активність ізотопів радону в приміщеннях будов і споруд, які будуються і реконструюються для експлуатації з постійним перебуванням людей, не повинна перевищувати рівні: 50 Бк/м3 - по радону-222 і 3 Бк/м3 - по радону-220. В приміщеннях будов і споруд, які експлуатуються з постійним перебуванням людей, ці рівні відповідно рівні 100 Бк/м3 і 6 Бк/м3.
Якщо людина близько 80% часу знаходиться в приміщенні, при вдиханні радону окремі тканини легенів одержують достатньо високі дози опромінення. Відносно високі концентрації радону обумовлюються 10-20% загальної кількості захворювань раком легенів.
В Харківській області питома вага раку легенів в структурі онкології у населення складає 11%, а захворювання злоякісними новоутвореннями легенів складають 32,7 випадків на 100 тис. населення.
В будинках з концентрацією радону, яка перевищує гранічно-допустимих концентрацій (ГДК), проводяться додаткові роботи з метою підтвердження і уточнення зміряних показників концентрації радону, визначення дочірніх продуктів розпаду в різних частинах будинку. При цьому визначаються найбільші радононебезпечні місця в будинку і джерела надходження радону, а також проводяться заходи щодо їх ліквідації.
Під час надходження радону з ґрунту – це ізоляція підвальних приміщень від ґрунту (бетонування підлоги). Багаторазове зменшення виділення радону з будівельних матеріалів досягається шляхом покриття стін фарбою на епоксидній основі і трьома шарами масляної фарби.
При застосуванні шпалер кількість радону, яка виділяється із стін, зменшується на 30%. Проте якнайкращі результати зменшення концентрації радону в приміщеннях дає правильно здійснена вентиляція. Аналіз змісту радону в повітрі приміщень за наявності вентиляції показує, що навіть однократний повітрообмін за 1 годину зменшує концентрацію радону на два порядки.
В 2007-2008 роках проводився дозиметричний контроль гамма-фону в приміщеннях 2162 об'єктів будівництва, а радіометричний контроль змісту радону-222 в повітрі приміщень 1415 житлових і виробничих споруд, дозиметричний контроль 1863 ділянок під забудову.
Перевищення допустимих рівнів концентрації радону виявлено на 17 обстежених об'єктах, у тому числі в 14 дитячих дошкільних і навчальних закладах м. Харкова, Ізюмського і Барвінківського районів.
Проведені вимірювання радону показали, що радонова небезпека приміщень з постійним перебуванням дітей значно відрізняється і в цілому нижче, ніж в інших областях України. В більшості приміщень концентрація радону-222, продуктів його розпаду знаходиться нижче за допустимий рівень і не представляє небезпеки.
Ще раз слід зазначити, що в даний час в Харківській області радіаційна обстановка є нормальною і не викликає побоювань. Тому боятися радіацію не слід. Але пам'ятати про неї і вживати деяким заходам обережності необхідно.

Анікін Г.М.
Викладач обласних курсів ПККК
НМЦ ЦЗ та БДЖ Харківської області

НМЦ ЦЗ та БЖД Львівської області -1.02.2010

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ НА ЛЬОДУ
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ТА РОБИТИ, ЩОБ НЕ ПОТРАПИТИ ПІД ЛІД:

- лід може бути неміцним біля стоку води (з ферми, фабрики тощо);
- тонкий лід там, де б’ють джерала, де швидка течія або струмок впадає в річку;
- ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги;
- якщо Ви на лижах і Вам треба прокладати лижню, кріплення лиж відстебніть, палиці тримайте в руках, а петлі лижних палиць не накладайте на кисті рук. Наплічник повісьте лише на одне плече, а краще волочіть його на мотузці на 2-3 м позаду. Якщо Ви йдете групою, відстань між лижниками та пішоходами не скорочуйте менше 5 м;
- виміряти точну товщину можна лише, знявши верхній (мутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду;
- безпечним для пішохода вважається лід - зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 см; для облаштування ковзанки - не менше 10-12 см ( для масового катання - 25 см); пішохідна масова переправа може бути організована при товщині льоду не менше 15 см;
- якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
Запятайте, що зимова підлідна ловля риби потребує
особливо суворого дотримання правил безпеки:

•   не пробивайте багато ополонок;
•   не збирайтеся великими групами на одному місці;
•   не пробивайте ополонки на переправах;
•   не ловіть рибу поблизу місць з швидкою течією, далеко від берега;
•   завжди тримайте під рукою міцну мотузку довжиною 15-20 м;
•   тримайте біля ополонки дошку або велику гілку.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ:

- вирушати на водойми поодинці - НЕБЕЗПЕЧНО;

- не можна виходити на лід в період льодоходу та льодоставу, в місцях скидання промислових вод, в районі джерел, швидкої течії, заростей очерету, під час та після тривалих відлиг;
- ополонки для ловлі риби послаблюють льодове поле, тому відстань між ними повинна бути не менше 5-6 м;
- не залишайте на льоду дітей без догляду;
- не збирайтесь на льоду великими групами.

ЯКЩО ВИ ПРОВАЛИЛИСЯ ПІД ЛІД:
- широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від повного занурення у воду;
- намагайтеся, не обламуючи краю пролому, без різких рухів вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і почергово витягуючи ноги;
- вибравшись із льодового полону, відкотіться в протилежний бік, а потім повзіть у той бік, звідки Ви прийшли.
Просуваючись до берега, будьте обережні, не зупиняйтеся, поки не опинитесь в безпечному місці.
Якщо на ваших очах людина провалилася під лід, негайно оповістить їй, що йдете на допомогу. Візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте. Паси, шарфи, міцна мотузка, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати їх потрібно з відстані 3-4 м.;
- подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім доставте його в безпечне і тепле місце.

КОТОВ Г.С.
Викладач обласних курсів підвищення кваліфікації
керівних кадрів НМЦ ЦЗ та БЖД Львівської області

НМЦ ЦЗ та БЖД Житомирської області -03.02.2010

ГРИП

Основи профілактики

Грип – гостре вірусне захворювання, що передається через повітря й уражає дихальні шляхи. Здебільшого від зараження до прояву симптомів минає 1-2 доби, а інколи – й кілька годин. Вірус, що потрапив у слизову оболонку носоглотки, швидко розмножується, паразитуючи на здорових клітинах.
Ознаки захворювання
Швидке підвищення температури, ломота, слабкість, пітливість, сильний головний біль у ділянці лоба і скронь, біль у суглобах та кистях, нудота, зникнення апетиту, запаморочення свідомості й судоми – це ознаки інтоксикації організму, який ніби отруюється вірусом грипу. Дещо пізніше з’являється сухий кашель, біль за грудиною, охриплість голосу. Без ускладнень грип триває близько 7 днів.
На грип найчастіше хворіють діти та люди похилого віку, люди зі слабким імунітетом, у крові яких відсутні протигрипозні антитіла.

Можливі ускладнення грипу
Це, насамперед, бронхіт, пневмонія, плеврит, синусит, загострення хронічних захворювань. Найтяжчим з них є токсичний набряк легенів та мозку, гостра серцево – судинна недостатність, енцефаліт та менінгоенцефаліт, неврит тощо. Найбільш вразливі до ускладнень – це особи, що страждають на хронічні захворювання або в минулому перенесли черепно-мозкові травми, а також ті, хто зловживає спиртним.

Попередження захворювання на грип
Найефективнішим методом запобігання грипу в усьому світі вважається вакцинація.
Щеплення здійснюються у спеціально обладнаних кабінетах поліклінік і лікарень.
Вакцинуватись бажано щороку, особливо людям із групи ризику: тим, кому за 65; особам із хронічними захворюваннями (серцево-судинної системи, легенів, печінки, нирок, з анемією, бронхіальною астмою, цукровим діабетом) та зниженою імунною захищеністю – (ВІЛ – інфіковані).

Пам’ятайте: вакцинація протипоказана людям у період загострення хронічних захворювань та тим, хто має алергію на курячий білок!

Профілактичні заходи в передепідемічний період
Хорошим бар’єром для вірусів грипу є змазування слизової оболонки носа оксаліновою маззю, закапування в ніс соку алоє.
Серед заходів неспецифічної профілактики грипу та ГРВІ, спрямованих на підвищення захисних сил організму, важливе місце мають різні загартовуючі процедури, вживання природних фітонцидів – цибулі, часнику, хрону, повноцінне харчування, особливо споживання продуктів багатих на вітамін С, ін.

При грипі не можна:
- збивати температуру тіла нижче 38ºС, бо при температурі вище 37ºС в організмі утворюється власний противірусний білок – інтерферон. Жарознижувальні засоби давати тільки при температурі 38ºС і вище (особливо малим дітям, щоб запобігти розвитку судом);
- при температурі нижче 38ºС застосовувати засоби швидкої допомоги, на зразок флюколду, колдфлю: вони лише ліквідовують симптоми і знижують температуру, а тому вірус продовжує розмножуватися в організмі, внаслідок чого розвивається ускладнення;
- самовільно приймати антибіотики.

Для запобігання зараженню вірусом грипу намагайтеся дотримуватися таких правил:
- регулярно провітрюйте приміщення, в якому Ви знаходитеся впродовж значного часу – це зменшує концентрацію вірусів в повітрі кімнати;
- не відвідуйте поліклініку самостійно у разі підвищення температури тіла – викликайте лікаря додому;
- при ознаках подразнення верхніх дихальних шляхів, під час кашлю і чхання прикривайте рот і ніс хустинкою;
- уникайте місць масового скупчення людей, не користуйтеся громадським транспортом;
- завчасно (до початку епідемії) зробіть вакцинацію собі і дітям.

Слюсар Л.В., методист
НМЦ ЦЗ та БЖД Житомирської області

НМЦ ЦЗ та БЖД Чернівецької області- 26.01.2010

ЩОБ НЕ ПОТРАПИТИ У КРИЖАНИЙ ПОЛОН…

Сильні заморозки, які змінюються раптовими відлигами, сприяють тому, що на більшості водойм крига стає ламкою та смертельно небезпечною для громадян, що полюбляють зимову риболовлю, а також дітей, які, мабуть, не знаходять собі іншого місця для прогулянок.
Незважаючи на постійне інформування населення про основні небезпеки зимового періоду, щорічно, під час перебування людей на вкритих кригою водоймах, трапляються непоодинокі трагічні випадки, причинами яких стають:

•   нехтування забороною виходити на кригу;
•   недотримання правил безпеки при перебуванні на кризі;
•   невміння надати допомогу потопаючим;
•   незнання способів саморятування;
•   відсутність з боку дорослих належного догляду за дітьми;
•   особиста необачність.
Нагадаймо ще раз основні правила поведінки на водоймах у зимовий період.

Пам’ятайте, безпечною вважається крига:
•   для одного пішоходу - зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів;
•   для масової переправи пішки - товщиною не менше, ніж 15 сантиметрів;
•   для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів).

Крига може бути неміцною, тонкою, крихкою:
•   біля стоку води (наприклад, із ферми або промислового підприємства);
•   поблизу кущів, очерету, у місцях, де в неї вмерзли водорості;
•   на ділянках, вкритих товстим прошарком снігу;
•   у місцях, де б'ють ключі, швидкий плин або струмок впадає в річку;
•   через нещільне з'єднання криги із сушею (під нею може бути повітря, а звідси - з'явлення характерних тріщин).

Основні правила безпеки при виході на кригу
Не виходьте на кригу одні, а тільки гуртом: якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу.
Спочатку знайдіть на кризі стежку або сліди. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
Заздалегідь подивіться, чи немає підозрілих місць.
Для того, щоб перевіряти міцність криги, візьміть з собою палицю. Якщо після першого удару палицею, крига пробивається і з'являється вода, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому, перші кроки треба робити, не відриваючи від льоду підошви.
   Ні в якому разі не перевіряйте міцність криги ударом ноги. Інакше, вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.
   Щоб виміряти товщину криги, пробийте лунки по різні боки переправи, (рекомендована відстань між ними 5 метрів) і проміряйте їх.
   Майте на увазі, що крига складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину можна, лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок снігового, зовсім уже неміцного льоду.
   Якщо ви на лижах, пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні. Якщо немає, і вам треба її прокладати, необхідно зробити наступне:
•   кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися);
•   палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук;
•   рюкзак (якщо є) повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метри позаду;
•   якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.

Якщо ви провалилися під кригу:
Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою, дійте рішуче, зберігайте спокій;

   Намагайтеся не обламувати крайку криги, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори;
   Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли, і де міцність льоду вами перевірена;
   Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

Порядок надання допомоги, якщо на ваших очах під кригу провалилася людина:
•   негайно сповістіть, що йдете на допомогу;
•   підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них;
•   наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки;
•   до самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє;
•   ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину, кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метри;
•   якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому;
•   дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу;
•   подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони;
•   діставшись безпечного місця, постраждалого необхідно сховати від вітру, зняти мокрий одяг, по можливості, вдягнути сухі речі (можна дещо зняти з себе) або огорнути теплою ковдрою, доставити потерпілого в тепле місце, напоїти гарячим чаєм і обов’язково викликати "швидку допомогу".

Алла Прохоренко,
методист навчально-методичного
центру цивільного захисту та безпеки
життєдіяльності Чернівецької області

Міські курси цивільној оборони м.Києва- 25.01.2010

НЕБЕЗПЕЧНІ БУРУЛЬКИ

Нестійкі погодні умови – відлига вдень і заморозки вночі та значне нагромадження снігового покриву сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), виступаючих архітектурних частинах будинків та великих деревах.
Пересуваючись містом в період танення льоду, слід бути особливо уважним. Переходячи повз будинки чи біля високих дерев, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів.

Щоб не стати жертвою крижаних бурульок, які можуть впасти на пішохода з настанням потепління, необхідно:
   Керівникам підприємств, установ та організацій, директорам шкіл та дитячих садків:
- попереджувати відповідні служби про необхідність своєчасного усунення небезпеки падіння крижаних бурульок на пішоходів і можливих наслідків таких надзвичайних ситуацій;
- встановлювати поперед-жувальні знаки і огорожі небезпечних місць можливого падіння бурульок;
- по можливості, своєчасно збивати бурульки, які несуть небезпеку;
- школярам не заходити за межі встановлених огорож, а в місцях їх відсутності самому звертати увагу на наявність небезпечних утворень з криги і снігу на дахах будинків;
- педагогам проводити пояснювальні бесіди серед школярів про безпеку поводження біля будинків.

   Будьте обережні, уважні – це запорука безпечного перебування на вулиці при погіршенні погодних умов, особливо у зимовий період.

ПАМ'ЯТАЙТЕ, що ваша особиста безпека залежить насамперед від вас самих!

НМЦ ЦЗ та БЖД Луганської області

25.01.2010

Краще не потрапляти в крижаний полон

Цілком зрозуміло, що зима асоціюється зі снігом, катанням на лижах і ковзанах, підлідним ловом риби. А тому крижана стихія є великою спокусою і значною небезпекою для рибалок і аматорів прогулянок по замерзлих річках. Яких заходів треба дотримуватись, щоб не потрапити до крижаної пастки?
Якщо ви опинилися на льоду водоймища, прислухайтеся, чи часом не тріщіть він. Тріщіть завжди тонкий і ламкий лід. Почувши легкий тріск, намагайтеся швидше дійти до берега, але не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду! Якщо лід під вами почав тріскатися, негайно лягайте на живіт і повзіть у напрямку до берега.
Якщо Ви вже провалилися під лід, намагайтеся, розкинувши руки, зачепитися за край льоду і втриматися на поверхні, щоб не зануритися з головою. Пересувайтеся до того краю ополонки, де течія не понесе вас під кригу. Не робить різких рухів. Намагайтеся вибратися на лід, «виповзаючи» на нього. Якщо крига витримала, обережно переверніться на живіт і повільно повзіть до берега в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду перевірена.
Якщо на ваших очах провалилася людина, негайно сповістіть, що поспішаєте на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не наближайтеся, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати їх треба за 3-4 метри. Потім укрийте потерпілого від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.
В жодному разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду!

Віктор Сидоров,
старший майстер виробничого навчання
курсів ЦО м. Луганська

Міські курси цивільној оборони м.Києва - 22.01.2010

КАРАНТИН

Карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Визначення поняття "карантин" та комплекс заходів, які проводяться у зв’язку з його введенням визначає Закон України від 6 квітня 2000 року №1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб".
   Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України за поданням головного державного санітарного лікаря України.
   Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
   У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
   До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину, про що йтиметься далі.
   Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
На територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право:
- залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
- залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов'язаних з його використанням;
- установлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;
- запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;
- установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;
- створювати на в'їздах і виїздах із території карантину контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ.
   Спеціалізовані заклади охорони здоров'я, що створюються на територіях карантину (спеціалізовані лікарні, ізолятори, обсерватори).
   У разі встановлення карантину місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування створюють на території карантину спеціалізовані заклади охорони здоров'я з особливим протиепідемічним режимом - спеціалізовані лікарні, ізолятори, обсерватори, використовуючи для цього приміщення закладів охорони здоров'я, оздоровчих, навчальних закладів тощо.
    Обов'язковій госпіталізації у спеціалізовані лікарні підлягають хворі на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, а також особи з симптомами таких хвороб.
   Особи, які, перебуваючи на території карантину, мали достовірно встановлені контакти з хворим на особливо небезпечну інфекційну хворобу, підлягають госпіталізації в ізолятор.
   Особам, які виявили бажання залишити територію карантину до його відміни, необхідно протягом інкубаційного періоду відповідної хвороби (інкубаційний період - максимальний відрізок часу, що минає від моменту зараження людини збудниками інфекційної хвороби до появи перших симптомів цієї хвороби) перебувати в обсерваторі (обсерватор - спеціалізований заклад охорони здоров'я, призначений для госпіталізації осіб, які виявили бажання покинути територію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними) під медичним наглядом і пройти необхідні обстеження. Після закінчення терміну перебування в обсерваторі з урахуванням результатів медичного нагляду та обстежень їм видається довідка, що дає право на виїзд за межі території карантину.
   Режим роботи спеціалізованих закладів охорони здоров'я, форми медичних довідок, що видаються особам, які перебували в цих закладах, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
   На період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я працівникам видається листок непрацездатності, який оплачується в розмірах і порядку, встановлених законодавством для осіб, визнаних тимчасово непрацездатними внаслідок захворювання.

Будьте здорові!

ОБЕРЕЖНО – ГМО !

Кожна людина має право знати, що вона споживає. Сьогодні, полиці магазинів переповнені продукцією, при виробництві якої, були використані генетично-модифіковані організми. Що ж таке генетично-модифіковані організми?

   Генетично - модифіковані організми (ГМО) – це організми, у яких генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів перенесення генів. Для цього потрібне спеціальне устаткування та ферменти – рестриктази та лігази. Попросту кажучи, береться відрізок ДНК, тобто ген, і за допомогою рестриктаз ген розрізується на шматочки. А лігази допомагають “склеювати”, з'єднувати ці шматочки в іншій комбінації, конструюючи вже новий ген.
   Нині понад сто видів рослин модифіковано. Але з метою продажу вирощувати можна не так багато. На комерційному ринку є генетично модифікована кукурудза, гарбузи, соя, рапс, люцерна, бавовник, тютюн. А так само плодово-овочеві культури: помідори, огірки, паприка, салат, картопля.
   Вплив модифікованих продуктів на організм людини неможливо повністю передбачити чи перевірити, адже зміни, які можуть виникнути в організмі живої істоти, яка скуштувала такі “диво-продукти” одразу себе не проявлять – потрібно, щоб пройшло не одне покоління, аж поки можна буде прослідити модифікації в генотипі людини.
   Деякі вчені попереджають, що генетично-модифіковані клітини можуть мутувати безпосередньо в організмі людини, і цей процес може стати неконтрольованим. Поки що це лишається лише припущенням, і на сьогоднішній день цього ніхто не може, ані підтвердити, ані спростувати.
   Як виявити продукти з ГМО?
   По-перше, вони практично не псуються і не цікавлять комах. Тому купуйте «надкушену» картоплю, яка має різні розміри. Адже ідеальна картопля однакової величини – це витівки генетиків. Всі ГМ-овочі зазвичай довго зберігаються (завдяки «вклеєним» генам) і виглядають просто ідеально. Тому уникайте глянцевих, великих помідорів, розкішної полуниці, яблук «як з картинки».
    ПО- друге, ГМ-продукти при розрізанні не втрачають форму і не пускають сік.
Відзначимо цікавий факт: фахівці лабораторії молекулярно-генетичних досліджень Науково-дослідного центру «Укрметртест-стандарту» перевірили 42 популярні харчові продукти, які продаються в трьох найбільших супермаркетах Києва. У 18 з них вміст генетично модифікованої сої перевищував 3% (тоді як дозволеною нормою є 0,9%).
   У той же час у складі 9 продуктів взагалі не було вказано наявність соєвого білка.
   Тому, перед походом до магазину пам’ятайте, що 40% продуктів, які там продаються, містять ГМО.
   Більше всього ГМО виявлено в ковбасних виробах і сосисках (до 85%). Особливо насичені генно-модифікованою соєю варені ковбаси і сардельки-сосиски. Це ж стосується і напівфабрикатів: пельменів, чебуреків, млинців.
   На другому місці за вмістом ГМО розташувалося дитяче харчування.
   Третя позиція у кондитерської і хлібобулочної продукції. ГМ-сою щедро додають до печива і шоколаду, муки, цукерок і морозива, газованої води. Ідентифікувати такі добавки звичайній людині неможливо. Щоправда, хліб, який довго не черствіє, – стовідсотково містить трансгени.
   Дослідження показали, що численні компанії зі світовим ім'ям використовують ГМ-інгредієнти для виробництва своєї продукції.
   Але це ще не все. Приблизно 30% ринку чаю і кави містить ГМО. Трансгенну сою успішно використовують у виробництві фаст-фуду, згущеного молока, кетчупів і соусів. До цього списку можна ще додати майонези, йогурти, чіпси, супи, консервовані квасолю, зелений горошок, кукурудзу.

Правду кажуть: менше знаєш – краще спиш, але залишається тільки сподіватися на те, що побоювання екологів перебільшені. Але час розставить усе на свої місця.

Електробезпека – це завжди актуально.

З настанням осінньо-зимового пожеженебезпечного періоду, різко зростає кількість пожеж та загибель людей на них. Дуже часто причиною цих надзвичайних ситуацій є порушення правил безпеки при користуванні побутовими електроприладами, і, зокрема, обігрівачами.
Для обігрівання приміщень нерідко використовують масло-наповнені електрорадіатори та електрообігрівачі з відкритими нагрівальними спіралями.
Тому варто знати основні вимоги безпеки при експлуатації цих приладів:
1. Електронагрівачі повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справжніх штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.
2. Підключення електрора-діаторів до електромережі виконувати тільки через розетку з заземляючими контактами.
3. Температура зовнішньої поверхні у найбільш нагрітому місці, в нормальному режимі роботи, не повинна перевищувати 85° С (терморегулятор повинен бути відрегульований).
4. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів має становити не менше 0.25 м.
5. Використання електричних приладів не за призначенням, або невміле користування ними, може призвести до пожежі.
6. Не виносити на подвір’я увімкнені електричні прилади, тому що у разі пошкодження ізоляції людина, яка стоїть на землі і торкається будь-якої металевНе защемляти електропроводи дверима, віконними рамами, не закріплювати їх на цвяхах, не замальовувати і не забілювати, щоб уникнути пошкодження і передчасного висихання ізоляції електропроводів.ої частини такого приладу може отримати електротравму.
7. Це призводить до пожеж, а при контакті з людьми до нещасних випадків.
8. Не давати дітям бавитись із штепсельними розетками – це смертельно небезпечно.
9. Не підвішувати речі на проводи, вимикачі та розетки.
10. Використання з пошкодженою ізоляцією увімкнених в електромережу електроламп, електроприладів, телерадіоапаратури на відкритому повітрі може стати причиною електротравми, тому що земля — провідник електричного струму.
11. Особливо уважно потрібно користуватись електроприладами з відкритими нагрівальними спіралями та нагрівальними лампами. Тому що при потраплянні сторонніх предметів (ганчір’я, паперу) до цього нагрівального приладу, можливе їх самозаймання, яке може стати причиною пожежі.
12. Несправності в електропроводках і електричних приладах може усунути лише спеціаліст-електрик.

Матеріал підготувала методист
Міських курсів ЦО м. Києва

Наконечна Олена Вікторівна

НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області - 02.12.2009

На вулиці сніг стелиться , зима прийшла, метелиця.

Цьогорічна зима порадувала українців справжнім снігом, навіть і більше. Снігові кучугури завдають клопоту не лише комунальникам, але і всім мешканцям міст та сіл. Радіє лише дітвора, яка отримала змогу вволю натішитися зимовими розвагами. Проте слід пам’ятати, що сильна хуртовина з випаданням великої кількості снігу може викликати:
• замети на автошляхах, вулицях населених пунктів, деяких ділянках залізниці та на аеродромах з частковим або повним припиненням руху автомобільного, залізничного та авіаційного транспорту;
• утворення кучугур у низовинах, місцях, які розташовані з підвітряного боку будівель, споруд та інших перешкод, занесення ярів, котлованів, ям , що становить небезпеку при пересуванні цими ділянками;
• накопичення на окремих ділянках покрівель будівель великої (критичної) маси снігу з можливим руйнуванням нестійких конструкцій;
• пошкодження у системі електромереж та лініях електрозв'язку зі знеструмленням (частковим або повним) населених пунктів, припиненням водо- та теплопостачання, телефонного та телеграфного зв'язку;

• руйнування опор, дерев, рекламних щитів та інше, що є небезпечним для людей, які в цей момент знаходяться поруч з ними;
• накопичення великої кількості снігу у горах з заметами на перевалах та припинення руху через них, а також можливим сходженням снігових лавин.

Про можливість великих снігопадів та снігових заметів людина дізнається з прогнозу погоди Гідрометеоцентру та з попереджень територіальних органів цивільного захисту через засоби масової інформації.
   З отриманням попередження доцільно дотримуватися певних рекомендацій.
Рекомендації до дій при великих снігопадах та снігових заметах:
• повідомити про це родичів, сусідів та колег по роботі;
• зробити необхідні запаси хліба, води та інших продуктів харчування, а для хронічних хворих - необхідних ліків;
• підготуватись до аварійного освітлення квартири (будинку), для чого запастись відповідними засобами (свічками, лампами, ліхтарями), та підготувати їх до використання;
• в міських будинках з електроплитами підготувати до роботи примуси або інші засоби для приготування їжі в умовах відсутності електропостачання;
• за герметизувати житлові приміщення - це допоможе зберегти тепло і зменшити витрати палива.
      В умовах непогоди необхідно:
• обмежити пересування, особливо в сільській місцевості;
• при можливості відмовитись на період стихійного лиха від виїздів на власному автомобілі, а при необхідності користуватись громадським транспортом;
• виходити з будинку (квартири) тільки якщо це вкрай необхідно, використовуючи при цьому відповідні взуття та одяг (взуття повинно бути у справному стані, сухим та не стискати ногу, одяг щільним, легким, не заважати рухові), змастіть лице і руки несолоним салом, риб'ячим жиром, або жирним кремом, відмовтесь на цей період від прогулянок, полювання, риболовлі, туристичних походів та ін.;
• при пересуванні пішки рухатись розчищеними доріжками, не наближатись впритул до будинків та споруд, з даху яких може впасти велика маса снігу, а також до рекламних щитів та інших небезпечних конструкцій;
• переходити вулицю тільки у місцях пішохідних переходів у встановленому порядку і бути при цьому дуже уважним, враховуючи, що в складних погодних умовах значно збільшується ймовірність дорожньо-транспортних пригод;
• бути обережним в зоні роботи дорожньої техніки, яка здійснює снігоочисні роботи (найкраще цю ділянку вулиці перейти в іншому місці);
• вдома під час використання аварійних засобів освітлення, опалення, приготування їжі дотримуватись відповідних правил безпеки;
• при необхідності користування власним автомобілем провести його відповідну підготовку (замінити воду в системі охолодження двигуна на антифриз, перевірити наявність автомобільного та шанцевого інструменту, буксирного тросу, засобів запобігання ковзанню машини на слизьких ділянках дороги та ін.);
• у випадку затору на дорозі і неможливості рухатись вперед, розвертатись (якщо це можливо) тільки в такому місці, де машина гарантовано не застрягне;
• якщо машина застрягла - виставити сигнал допомоги, для чого повісити на жердину (антену) яскравий шматок тканини, не виходити з автомобіля, якщо не впевнені, що поряд знайдете допомогу;
• з початком робіт дорожніх підрозділів   чи аварійно – рятувальних підрозділів МНС з ліквідації наслідків заметів виконувати розпорядження організатора робіт та діяти за його вказівками. Все працездатне населення зобов'язане брати активну участь у виконанні робіт з розчистки снігу;
• якщо ви залишились на холоді і найближчим часом не в змозі дістатись до населеного пункту або теплого приміщення, розпаліть вогнище, уникайте відмороження та замерзання! Для цього - рухайтесь! Рухи на холоді посилюють кровообіг і сприяють зігріванню тіла. Не торкайтесь оголеною шкірою до металевих предметів у морозну погоду, це може викликати швидке відмороження;
• якщо ви не самі, слідкуйте за тими, хто поряд з вами (перш за все за дітьми, людьми похилого віку та хорими), при необхідності допоможіть їм.
• В разі потреби телефонуйте до рятувальної служби за номером 101.

Алла Семінович,
завідувач методичного кабінету
НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області.

НМЦ ЦЗ та БЖД Харківської області - 15.12.2009

ПЕТАРДИ - ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ!

Яскраво оформлена упаковка, різноманітні за формою та виглядом, за принципом застосування та очікуваного ефекту – піротехнічні вироби завжди будуть приваблювати увагу не лише дітей, а і дорослих.

Незалежно від того, в якій країні виготовлено піротехніку, вона не може бути абсолютно безпечною. Тому обов’язково треба навчитися правильно з нею поводитися. Всі неприємні, а часто і нещасні випадки, які трапляються через піротехнічні вироби - результат неправильного та необережного поводження з ними, порушення елементарних вимог безпеки або використання не за призначенням.
У новорічні свята із травмами та опіками після необережного використання піротехнічних засобів у лікарні Харкова потрапляє близько двох десятків людей. Приблизно чверть із них - діти.
Якщо Ви вирішили відзначати новорічні свята під вибухи феєрверка, то потрібно грамотно розпочати вибір та придбання піротехнічного виробу.
Купувати петарди та феєрверки краще в спеціалізованих магазинах. У продажу їх чимало. Торгівля гарантує Вам продаж якісного товару, який пройшов необхідні випробування та має відповідний сертифікат якості (не соромтеся запитати у продавця сертифікат). І все ж, купуючи піротехнічні іграшки, будьте уважні та прискіпливі, вибираючи їх. Всі вироби повинні мати докладні інструкції; і це особливо важливо, якщо Ви зустрічаєте незнайомий виріб. Не отримавши інструкції або кваліфікованої консультації, від покупки краще відмовитись.

Не бажано купувати піротехнічні вироби «з рук», на базарі. Реалізатори, які напередодні новорічних свят пропонують придбати піротехнічні вироби, як правило, не фахівці в цій справі. Від них не те що корисних консультацій , гарантій на придбаний товар не доб’єшся.. Пам'ятайте, якщо дешеве, то не значить якісне, тим більше, коли це стосується вашої небезпеки та здоров'я.
Продаж піротехнічних засобів має певні обмеження (зокрема, за віком покупця). Купувати піротехнічні вироби мають право виключно дорослі, діти можуть користуватися ними тільки під наглядом батьків (дорослих).
Після придбання піротехнічного засобу необхідно завчасно вибрати місце для використання петард та феєрверків. В ідеальному варіанті це повинен бути великий відкритий майданчик - двір, парк або галявина - вільні від дерев та будівель. Необхідно уважно оглянути вибране місце: чи немає поруч (не ближче 100 метрів) лікарень, церков, дитячих установ, шкіл, будинків престарілих та інших громадських споруд, житлових будинків і пожеженебезпечних об’єктів.
Ви повинні заздалегідь обміркувати, де будуть знаходитися глядачі. Їм необхідно забезпечити гарний огляд та безпеку, а для цього розташуйте їх на відстані 20-25 метрів від пускового майданчика, обов'язково з навітряного боку, щоб вітер не зносив на глядачів дим та неспалені частини виробів.

При використанні піротехнічних засобів ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- застосування піротехнічних виробів у заборонений рішеннями органів місцевого самоврядування час, за винятком днів святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня;
- кидати приведені в дію піротехнічні вироби під ноги перехожим із вікон та балконів, здійснювати феєрверки з дахів будівель та інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно;
- використання піротехнічних виробів особами, яки знаходяться в нетверезому стані;
- переносити піротехнічні вироби в кишенях, під одягом, проводити їх переробку та розбирання;
- паління та застосування відкритого вогню при поводженні з піротехнічними виробами.
Щоб з вами не трапилося лиха, візьміть за правило серйозно та чітко дотримуватися інструкцій, якими повинні бути забезпечені всі піротехнічні іграшки. Тільки тоді поводження з піротехнікою буде в радість і не принесе шкоди.

Методист НМЦ ЦЗ та БЖД
Харківської області
Рачков С.М.

НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області - 02.12.2009

Чадний газ – правила безпеки!

Щоб не трапилось біди.

Зимовий період традиційно вважається небезпечним у плані пожежної безпеки. Саме пік пожеж та інших нещасних випадків припадає на цю пору. Причини бувають різні, але в основну роль відіграє людський фактор. Вже з початку 2009 року на Волині трапилося 648 пожеж. І що саме неприємне, це те, що гинуть люди та діти. І від сьогодні зима вступає в свої законні права, тому не зайве нагадати правила безпеки. Хоча нема ще морозів, снігу та тонкого льоду люди опалюють свої помешкання, адже потреба в теплі є життєвою та необхідною. Тому не зайве нагадати правила безпеки та оновити в пам’яті інформацію про чадний газ.
Причини нещасних випадків різні: хтось не встиг прочистити димохід та перевірити тягу, інші – придбали нові колонки та пічки. Погода ще не стабілізувалася – то холодно, то тепло, тож адаптуватися до опалення зазвичай населення не встигає. Отруєння може статись під час роботи бензинових двигунів, при згорянні природного газу, при пожежах та на деяких промислових об'єктах. Велика кількість смертельних випадків відбувається у закритих приміщеннях з відсутньою вентиляцією, наприклад, в гаражах.
Варто пам’ятати, що чадний газ дуже підступний, адже отруює організм непомітно, запаморочує свідомість, викликає млявість, слабість. Людина не відчуває моменту, коли потрібно бити на сполох, втікати на свіже повітря.
Чадний газ CO — безбарвний, дуже отруйний газ без запаху. Утворюється внаслідок неповного згоряння пального в автомобільних двигунах чи опалюваних приладах, які працюють на вугіллі або на інших видах природного палива. У воді майже не розчиняється і не вступає з нею в хімічну взаємодію.
Через свою отруйність монооксид вуглецю є дуже небезпечним для організму людини. Ця небезпека збільшується тим, що він не має запаху і отруєння може настати непомітно. Навіть незначні його кількості, що потрапляють у повітря і вдихаються людиною, викликають запаморочення і нудоту, а вдихання повітря, в якому міститься 0,3% CO за об'ємом, може швидко привести до смерті.
Отруйна дія цього газу обумовлюється тим, що він утворює з гемоглобіном крові порівняно стійку сполуку — карбогемоглобін, внаслідок чого кров втрачає здатність передавати кисень тканинам організму. Отруєння цим газом наступає в результаті критичної нестачі кисню в організмі.
Ознаки та симптоми отруєння чадним газом: головний біль, нудота; задуха; сплутаність свідомості; м'язова слабість; червоний колір обличчя; тривала дія чадного газу може привести до смерті.
Перша допомога при отруєнні чадним газом: слідуйте принципам надання медичної допомоги при інгаляційних отруєннях. Негайно викличте машину «швидкої медичної допомоги». Постраждалого необхідно винести на свіже повітря. Рятівники не повинні знаходитися під дією чадного газу тривалий час, пам'ятаючи, що звичайний протигаз не захищає від цього газу. Для надійного захисту потрібний гопкалітовий патрон або ізолюючий протигаз. Кращим засобом лікування є тривале дихання киснем. При зупинці дихання та кровообігу — серцево-легенева реанімація. Будьте уважні до свого життя та здоров’я.

Алла Семінович,
завідувач методичного кабінету
Навчально – методичного центру цивільного захисту
та безпеки життєдіяльності Волинської області

НМЦ ЦЗ та БЖД Львівської області 17-11-2009

Грип послаблює свої позиції

Після того, як в Україні оголошено епідемію свинячого грипу пройшло два тижні. Що ж це за такий грип? Звідки він прийшов до нас? Як його лікувати? І як від нього вберегтися? – відповіді на такі запитання бажав почути кожний громадянин нашої держави.
Епідемія свинячого грипу потрохи накриває світ, зафіксовані випадки зараження цим вірусом у багатьох країнах. Дійшовши до НАС цей негідник у образі "рожевого поросятка" завдав неймовірної шкоди горожанам нашого міста. Люди масово хворіють, а чи це дійсно вони хворіють на свинячий грип чи просто на ГРЗ ніхто не може сказати, адже це складний період у плані збереження здоров'я, людський організм хоч дуже сильна "машина", але коли перелаштовується на на зимовий перід йому властиві деякі збої. Так і сталося цьогоріч….
З початку епідемії   життя у місті частково було паралізовано. Прогулюючись   містом, можна було побачити сумні картини: пусто і тихо, ніхто нікуди не поспішає, а саме головне – не чути веселого дитячого сміху, лише горобці та ворони нагадували про себе.
     Спілкуючись з людьми, що думають з цього приводу, чути різні думки... Одні кажуть, що капець, другі лікуються народними методами: чай з лимоном, цибуля, часник, сто грам з перцем. Чи дійсно слід людям боятися віруса невідомо. Так що ж то таке той свинячий вірус?
Сам свинячий грип прийшов до НАС із Мексики. Зараз ця недуга лютує найбільше у Америці. Та уже зафіксовано понад 100 смертельних випадків. Інфікованих у Америці мільйони, введений надзвичайний стан, загалом у світі від цієї недуги померло вже понад 5 з половиною тисяч людей. Яким чином ця недуга дійшла до України не знають, але подейкують, що винні у всьму заробітчани, які повернулись додому з-за кордону істали перевізниками такої небезпечної і небажаної інфекції..
Статистичні дані щодо захворюваності на Львіщині невтішні. З початку епідемії захворіло- 183 тисячі 151чоловік, а за останню добу - 1250чоловік, госпіталізвано з початку епідемії-9123 чоловік, а за останню добу- 145чоловік, виздоровіли і виписались з лікарень- 6104чоловік, а за останню добу- 190 чоловік, померло з початку епідемії – 89 чоловік, а за останню добу – 2людини.
Симптоми цієї недуги: головний біль, болі у м`язах, підвищена температура, кашель, ангіна, риніт, у деяких випадках – діарея і блювота, за аналогією зі звичайним грипом. Заразитися на нього можна від іншої людини при тісному контакті або повітряним шляхом.
Профілактика: мити руки часто, особливо, коли приходите із вулиці; уникати людяних місць, можна пити профілактичні таблетки, менше контактувати із тваринами, бо вони також можуть Вас заразити; не робіть яку-небудь вакцинацію; при перших ознаках хвороби звертайтеся до лікарів.
Лікування: медики запевняють, що лікувати хворих з цим вірусом можна. Основне не зволікати з часом і вчасно звертатись у відповідні заклади охорони здоров'я.
В цей час необхідно дбати про безпеку і спокій своїх громадян і добрим проявом такого піклування є створення пам'ятки "Що необхідно знати про грип ". Працівники методичного кабінету   НМЦ ЦЗ та БЖД Львівської області співрацюючи з лікарями обласної санепідстанції створили   пам'ятку в якій можна знайти відповіді на запитання щодо попередження захворювання, профілактики та розповсюдження інфекції як в дорослих так і в дитячих установах.
Будемо надіятися, що все буде добре і грип відступить!!!

Методист НМЦ ЦЗ та БЖД Львівської області
Солоп М.К.

НМЦ ЦЗ та БЖД Чернігівської області

Обережно - тонкий лід!

Почався листопад і вже на невеликих водоймах та ставках з’являється тонкий лід. Чернігівці вже мали можливість побачити перші зимові картинки: перший сніг і перший лід. Зимова краса приваблива по своєму, але забувати про свою безпеку не потрібно. Уже не раз говорилося про небезпеку, яку таїть у собі лід, та любителі риболовлі нехтують усілякими попередженнями і правилами безпеки. В багатьох випадках це закінчується трагічно. Трагедією обертаються і зусилля тих, хто поспішає їх рятувати, якщо останні не мають при собі елементарних засобів порятунку. Мабуть не тільки в Чернігові в минулому році були випадки рятування «горе-рибалок» і не завжди вдається врятувати їм життя. (читайте статтю «Чи варта рибка Вашого життя!» за 9 квітня 2009 року на сайті «Високого валу» www.val.ua).
Деякі небезпеки наче дозрівають у певний сезон, у кожної з них — свій термін. Лід може підвести нас восени, взимку й навесні. Про це необхідно пам'ятати.
Ми пропонуємо заходи, необхідні кожній людині, яка може опинитися в екстремальній ситуації. Вони допоможуть вам знизити ризик від небезпеки на льоду.
Заходи безпеки на льоду
Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:
•   лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);
•   тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;
•   обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу — під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;
•   особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
Візьміть із собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Міцність льоду пропонується перевіряти пішнею. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Під час пересування по льоду потрібно бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні та підозрілі місця (швидка течія води, вмерзлі в лід кущі, трава тощо).
Не дозволяється виходити на лід у нічний час.
Прокладка доріг, переправ по льоду, вибір місця для ковзанок і виколи льоду на водоймах і в морі повинні обов'язково узгоджуватися з місцевою рятувальною службою до початку робіт або функціонування вищевказаних об'єктів.
Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко їх зняти), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще тягніть на мотузці на 2-3 м позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5-6 м, уважно стежте за тими, хто іде попереду.
Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщи¬ну льоду (рекомендується відстань між ними п'ять метрів), і виміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків — верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Лише знявши спочатку верхній (каламутний) можна виміряти його товщину.
Безпечним вважається лід (якщо 1: повітря нижче 0"С):
-   для одного пішохода — лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 см;
-   для обладнання ковзанки — не менше 10-12 см (масове катання — 25 см);
-   масова переправа пішки може бути організована, якщо товщина льоду не менша, ніж 15 см;
-   для переправи вантажного автомобіля — 35-55 см, трактора— 40-60 см.
Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях. Ніколи не катайтеся поодинці, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу.
Якщо лід почав тріщати та стали з'являтися характерні тріщини — негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
Організація підлідного лову риби щодня узгоджується із найближчою береговою рятувальною станцією, і без її дозволу ніхто (в тому числі і рибалки-любителі) не має права виходити на лід.
Запам'ятайте, що зимова ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження:
-   не пробивайте поруч багато лунок;
-   не збирайтеся великими групами на одному місці;
-   не пробивайте лунки на переправах;
-   не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;
-   завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 м із петлею на одному кінці та вантажем вагою 400-500 г на другому;
-   тримайте поруч із лункою дошку або велику гілку.
Якщо ви провалилися на льоду річки або озера.
Якщо крига під вами проломилася, розставте руки в сторони по краю льоду, щоб утриматися на поверхні і не піти під лід, і кличте на допомогу. Намагайтеся зберігати спокій, не борсайтеся у воді
Намагайтеся не обламувати лід, без різких рухів вибирайтеся на його поверхню, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи ноги. Головне — пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового полону, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що ви змокли і холод штовхає вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
Якщо під лід потрапила дитина, накажіть їй розпластати руки на льоду та працювати ногами для того, щоб утриматися на поверхні Все вирішує час: льодяна вода дуже швидко викликає переохолодження організму.
Надаючи допомогу, дотримуйтеся таких правил:
-   не можна підбігати до людини, яка потрапила у воду;
-   підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них;
-   наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розставляючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє;

-   ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину;
-   кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 м.
       Якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до місця пролому. Дійте рішуче і швидко — постраждалий швидко мерзне у крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.
Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть із небезпечної зони. Потім укрийте його і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть і напоїть чаєм.

Наталія Кот, методист НМЦ ЦЗ та БЖД Чернігівської області
(використані матеріали МНС України)

ІДУЦЗ України - http://iducz.gov.ua

Памятки

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 22.07.2010

Термічні опіки

Кавуни – це наші друзі, але друзів теж потрібно вміти вибирати!

Пам’ятай!

Як захиститися від кліща?

Основною причиною загибелі людей на воді є страх!

Небезпека від вогню.

НМЦ ЦЗ та БЖД Львівської області - 08.07.2010

Обережно – гриби!

Небезпека харчових добавок

Дитина за комп'ютером. Чи не варто задуматися батькам?

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 18.06.2010

НМЦ ЦЗ та БЖД Житомирської області -15.06.2010

Лептоспіроз

Захистимося від кишкових інфекційЩо таке кишкові інфекції?

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -15.06.2010

Гепатит А – «недуга брудних рук»Шляхи зараження гепатитом А:

Засмага – корисно, чи шкідливо?

НМЦ ЦЗ та БЖД Харківської області -14.06.2010

Дошкуляють комарі, мошка та інші комахи? Цьому можна зарадити.

БЕЗПЕКА НА ДОРОЗІ

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 03.06.2010

Засмага – небезпечна краса.

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -27.05.2010

Небезпеки, пов'язані з дикими тваринами

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -25.05.2010

Безпека дитини вдома і на вулиці

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -20.05.2010

МНС іформує, застерігає, попереджає…

Збираємось в табір відпочинку.

Дії населення під час буревію.

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -18.05.2010

Як уникнути сонячних і теплових ударів під час літньої спеки

Літні канікули – не привід забувати про безпеку!

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 13.05.2010

Дії під час землетрусу

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області -13.05.2010

Прогулянка в ліс

НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області - 07.05.2010

Що таке радіація і з чим її їдять.

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 06.05.2010

Біотероризм та заходи щодо його попередження на території України

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 29.04.2010

ЯК НЕ ПОСТРАЖДАТИ У НАТОВПІ

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 22.04.2010

Пам’ятайте - у собаки є зуби…

Зробіть відпочинок у лісі безпечним!

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 15.04.2010

НЕОБХІДНІ ДІЇ ПРИ ВИЯВЛЕННІ БОЄПРИПАСІВ І ВИБУХОВО НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА СУЧАСНОСТІ

Шкідливі іграшки у руках дитини!

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 13.04.2010

Безпека на дачі!

ПАМ'ЯТКА про використання продуктів побутової хімії :

Міські курси цивільної оборони міста Києва - 13.04.2010

ОБЕРЕЖНО, КЛІЩІ !

Як діяти у випадку виникнення небезпеки на мережах газопостачання.

Безпечна електромережа ‒ забезпечить затишок у Вашій оселі.

НМЦ ЦЗ та БЖД Харківської області - 07.04.2010

Міські курси цивільної оборони міста Києва - 16.03.2010

Загрозлива весна

Нагадайте дітям про електробезпеку!

Обережно! Діти на дорозі!

НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області - 10.03.2010

І ще раз про грип: тепер пташиний!

Міські курси цивільної оборони міста Києва- 10.03.2010

Дії при сигналі “УВАГА ВСІМ!”

КОРИСТУВАННЯ ГРОМАДСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ(Для школярів)

Попередьте злочин.

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 05.03.2010

НМЦ ЦЗ та БЖД Луганської області - 03.03.2010

Пожежа в автомобілі

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області - 03.03.2010

Рекомендації населенню щодо дій під час загрози зсувів та селевих потоків.

НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області- 22.02.2010.

Щоб не плавати весною, треба знати нам з тобою.

НМЦ ЦЗ та БЖД Харківської області- 09.02.2010

НМЦ ЦЗ та БЖД Львівської області -1.02.2010

НМЦ ЦЗ та БЖД Житомирської області -03.02.2010

ГРИП

Захистимося від кишкових інфекцій
Що таке кишкові інфекції?

Гепатит А – «недуга брудних рук»
Шляхи зараження гепатитом А:

КОРИСТУВАННЯ ГРОМАДСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ
(Для школярів)